Відпочинок 1

Ерке прокинувся незадовго до світанку. Деякий час він просто вилежувався, із задоволенням перебираючи в пам'яті події вчорашнього дня: вражень було багато, і тепер, в затишку замку, навіть небезпечні моменти здавались приємними.

Потім він зібрав з підвіконня флаєри (мабуть, якийсь вампір-паршивець накидав уночі), і коротко їх переглянув. «Інтегрування функції без смс і реєстрації» — в смітник, «Вчені в шоці — при вирішенні теореми знайшлося (замовити продовження)» — в смітник, «Звірський напад зграї синиць на свинарник (18+)» — в смітник.

Розсіяно розриваючи флаєри і скатуючи папір у кульки — можна буде вночі у вампірів шпуняти, — Ерке знову задумався про вчорашню бесіду. Напевно, інстинкти, що мертво спали в минулому житті, тому тільки зараз так різко прокинулися — замок був переповнений, назвемо це так, весняною енергією. Але ось що цікаво — якщо Джеор правий і імператор вирішив, що поки що їм краще не контактувати близько, тоді чому він все одно загравав? (Бо як ще охарактеризувати, наприклад, зрізання волосся, було незрозуміло).

Ерке потинявся по кімнаті. «А раптом він все одно почав спілкуватися, бо думає, що я не дочекаюся? Цікаво, настільки тут саме, е, з першістю суворо? Потрібно натякнути про всяк випадок, що чекатиму, скільки потрібно».

На цій хвилюючій ноті Ерке перекинувся і застрибнув на найближчу гілку. Там із задоволенням втягнув прохолодне повітря, глянув на килим диких квітів унизу і вже звичним маршрутом попрямував у бік балкону.

Поряд з імператором знову дрімав Естрейл — причому, судячи зі стопки документів на тумбочці, спілкування було присвячене переважно доповіді. У протилежному кутку кімнати облаштувався новий павук: під ним поставили скриньку з напівдорогоцінними каменями, так що частина павутини вже була прикрашена складним візерунком.

Примірявшись і трохи покрутивши крупом для калібрування, Ерке застрибнув на ліжко.

Як завжди, для початку він ніжно понюхав обличчя імператора і акуратно, щоб не розбудити, трохи потоптався передніми лапами на його грудях. Після розповіді той здавався ще цікавішим: зараз через його звичну зовнішність ніби хотілося розглянути і оленя, і птаху, і загадкову силу, що витікала зараз для «наповнення» далеких земель. Зараз Ерке мимоволі згадав, які темні кола були у нього під очима в перший день знайомства — так, мабуть, саме початок виявився особливо важким.

Нарешті, вимурчавшись як слід, Ерке глянув на Ерстейла. Шкода, ноги у того сьогодні були повністю накриті.

Озирнувшись на вікно, Ерке прокрався до ліжка і підцепив ковдру лапою, так що стала видна вузька ступня, вкрита гарним переплетеним візерунком. Затамувавши подих, він потягнув ковдру вище. Татуювання вкривало і щиколотку — те саме місце, яке позавчора при демонстрації було чисте. Ще трохи вище...

—Рррррррь-б!!!

Панічно підскочив і врізавшись поглядом у тер'єра, що спирався на ліжко, Ерке шарахнувся назад, сів на задні лапи і підняв передні — мовляв, все-все, не чіпаю. Похмуро зиркнувши на нього з-під кущоватих брів, пес опустився на підлогу.

З хвилину Ерке демонстративно-байдуже вмивався. Потім, озирнувшись і переконавшись, що ані імператор, ані Ерстейл не прокинулися, по-пластунськи ковзнув назад і знову злодійкувато потягнувся до краю ковдри лапою.

—Рррррь...

Не чекаючи дзвінкого «б!», Ерке спішно накинув ковдру на законне місце, дбайливо її підіткнув, шмигнув на груди імператору і там доброчесно звернувся клубком. Пес кілька секунд свердлив його поглядом, потім показав двома кігтями на свої очі, потім тицьнув ними убік Ерке і знову вмостився під ліжко.

У кімнаті запанувала тиша, тільки в глибині лісу почали співати перші птахи; правда, перед тим як задрімати, Ерке розплющив одне око і швидко показав у бік тер'єра язик. Ну і добре, треба тільки дочекатися спекотної погоди, там Ерстейл сам розкриється.

…Вдруге Ерке прокинувся від запахів кави та ковбаси. Розплющивши очі, він побачив цілу делегацію, зокрема, Рельшен з Мізуки і Ліе з Джеором — вся компанія якраз ввалилася в кімнату з тарілокою бутербродів, парою термосів і набором різномастих чашок. Завантаживши все на стіл, вони пішли дивитися павутину (не надто переконливо вдаючи, ніби намагаються не шуміти).

Імператор теж прокинувся. Потягуючись, він помахав візітерам рукою і погладив Ерке по загривку. Той, миттю глянувши йому в очі і тут же зніяковівши, все ж набрався хоробрості торкнутися носом щоки.

— Доброго ранку, — плюхнувшись упоперек ліжка, Ліе відкрутила кришку термоса. В її волоссі поблискувала кам'яна гілочка. Рельшен з муркотящою Мізуки на руках сіла поряд.

Ерстейл розплющив одне око, зробив вказівним пальцем млявий рух, відштовхнув чашку кави, яку протягнула йому Ліе, покрутив пальцем ще раз, отримав гребінець і нарешті теж сів, сонно привалившись до Рельшен. Вище його ліктів, як і слід було очікувати, красувалися кільця складного візерунка.

Ерке і Мізуки з муркотінням потерлися мордочками. Джеор підтяг до ліжка стілець і сів на нього верхи. Посміхаючись, він оглянувся на павутину.

— Що, сукуба ще не спіймали?

Імператор почухав Ерке під щелепою, теж сів і взяв чашку:

— А до речі, — він сонно потер зап'ястям очі. — Сукуби. Сукуби — це тема. Слухай, за скільки матеріалізований сукуб може вбити чоловіка середнього здоров'я?

Джеор потер підборіддя.

— Дивлячись по частоті контактів. Ну, якщо йому, незважаючи на втрату енергії, вистачить розуму продовжувати з нею спати, в середньому, думаю, місяців чотири-п'ять-шість.

— А зовнішність вони можуть на замовлення міняти? Втім, якщо що, самі навчимо — ой коть обережніше, облию ж! Так ось, спіймайте мені сукуба, — покрутивши пальцем у повітрі, імператор тицьнув ним убік Ліе: — А ти запусти офіційно, що у мене сестра на видання. Мовляв, раніше її за традицією приховували, а тепер ось. Запусти від її імені якихось пару акцій благодійних або ще чогось, — давши Ерке шматок ковбаси зі свого бутерброду, він посміхнувся і звернувся до Рільшен: — Вибирай, голубко, хто з наших неодружених сусідів найнеприємніший.