Занудно-пізнавальна

Під час перевірки території вони знайшли ще двох ловців снів — тож разом їх виявилося чотири. Вишикувавши павуків перед собою, Джеор уважно їх оглянув, перевірив пальцями відстань між хеліцерами і помацав хутро; вони стояли слухняно, як загін у дитячому таборі, і витріщалися на нього всіма тридцятьма двома очима.

…Коли вони повернулися, діти вже не спали. Ерстейл тримав за зап'ястя дівчинку, яка дивилася на нього в усі очі, і ледь чутно наспівував якесь заклинання. Хлопчик гладив тер'єра.

Побачивши нових людей, діти злякалися; Ерстейл, не змінюючи наспівної інтонації, м'яко промовив:

— А ось дивіться, дядько на кота вміє перетворюватися.

Ерке, зрозуміло, миттю обернувся і навіть кілька разів перекувиркнувся через голову. Діти невпевнено засміялися. Потім дівчинка взялася за рукав Ерстейла:

— А якщо він повернеться?

Можна було не питати, хто «він».

— Не повернеться, — знов перетворившись на людину, Ерке сів поруч. — Ми його заберемо і надійно приб'ємо. А потім одна хороша дівчинка обведе його крейдою від паразитів.

— Що за дівчинка? — хором запитали діти; хлопчик, здається, навіть ворухнув від інтересу вухами.

— Ну, вона донька поліцейського і колись теж буде найхоробрішою в світі поліцейською, — на хвилі натхнення Ерке випалив: — Хочете, вона вам напише і надішле фотографію? Вона з іншої планети, дуже красива, чорна і з золотими смугами.

Дітям ідея сподобалася — вони відразу почали бурхливо обговорювати, що напишуть або відправлять їй у відповідь. Тим часом лікування добігло кінця; Ерстейл піднявся на ноги і сказав:

— Ну що ж, час в дорогу. Зможете дійти самі?

Малята героїчно закивали, взявшись за руки.

— Добре. Тоді посидіть тихо хвилинку, ми зараз прийдемо.

Він кивком вказав пані Ітці на двері. Ерке не хотілося залишати дітей, але і цікаво було, про що піде розмова. Він підійшов до вікна, що виходило у потрібний бік, і з подивом помітив, що на землі поряд зі зв'язаним бранцем показався химерний зелений гриб.

— О, підпадлючник уже виріс, — помітила пані Ітка, наблизившись. Вона тицнула гриб носком туфлі, явно насилу утримавшись, щоб не копнути самого Стефана. — Я чула, ви плануєте його забрати? Сподіваюся, орлу згодуєте? Чи самі? — вона посміхнулася: — Ту частину розмови я чула.

— Спочатку допитаємо, далі видно буде. До речі, — Ерстейл зняв з її плеча сухий листочок, — якщо чули, то при першій нагоді запрошую на романтичний сніданок: разом з'їмо серце того, хто придумав п'яту форму.

Глянувши на Стефана, він трохи примружився:

— Але слід подумати, як розподілити навантаження між орлом і пегасом, коли будемо повертатися...

Джеор висунувся з другого вікна:

— Ой, я ягняту сонного ще хотів...

— Не потягнемо.

— Нічого, — відповіла пані Ітка. — Я дракона попрошу донести все потрібне. Ну, що, висуваємось?

…Зворотна процесія вийшла довгою. Першим човгав Стефан, якого привів до тями Ерстейл (як виявилося, ельфи вміють пробуджувати не тільки триманням за руку, але й прицільним стусаном — на думку Ерке, це було дуже пізнавально). За полоненим йшов Джеор, що тримав його на прицілі, за Джеором бадьоро марширували павуки (здавалося, вони ось-ось затягнуть стройову пісню).

Ерке вів дітей за руки на деякому віддаленні, щоб зайвий раз не лякати їх видом викрадача. Нарешті, замикали процесію Ерстейл і пані Ітка, які цього разу занурилися у пристрасне порівняння якоїсь форми фінансового звіту.

Діти безперервно крутили головами; здається, вони вже трохи заспокоїлися. Ерке видав їм цукор, що залишився в кишенях, подумки зітхнув через те, як швидко і жадібно вони його з'їли, і вирішив більше не виходити з дому без кілограма цукерок.

— А про що ви з тією дівчинкою розмовляли?

— Переважно про принцес. Ну і завдання ще вирішували про гномів та... теж принцес.

— Завдання складні в школі, — засумував хлопчик.

— Ну, хочете, давайте вирішувати по дорозі, зараз все розберемо. Хм. Ось дивіться: припустимо, Вольдеморт дізнався план про «сім Гаррі Поттерів» і вирішив наварити ще більше оборотного зілля, щоб зробити більше своїх копій і напасти всім разом, але помилково пролив зілля в річку, від якої йшло водопостачання в місто. Герміона про це дізналася, не розгубилася і туди вже додала волосся Гаррі, тому всі жителі міста стали Гаррі Поттерами. Отже, дано: у нас 12 Вольдемортів, а Гаррі Поттерів у 176 разів більше. Палички є у третини Поттерів і у всіх Вольдемортів. Коли Вольдеморти побачили армію Гаррі Поттерів, що марширувала на них, три з них померли від серцевого нападу. Інші втекли в поле, а Гаррі Поттери погналися за ним. Скільки на полі було чарівних паличок і скільки носів?

За розв'язанням задач дорога пройшла непомітно; в самому фіналі вирішення завдання про Попелюшку-сороконіжку вони нарешті підійшли до коней. Вже зв'язаний Стефан лежав поперек седла одного з них.

Наступна година вийшла метушливою: вони з вітерцем повернулися, відправили в будинок дітей посильних, а потім дружно почали цих самих дітей годувати і інструктувати стосовно того, що можна розповідати, а чого не варто, щоб сім'я Стефана не кинулася його визволяти. Потім з'явилися змилені ридаючі батьки, після чого Ерке довелося докласти неабиякі зусилля, щою відбився від посади репетитора — зате він отримав офіційне схвалення на листування дітей з інопланетянкою і клятвенно пообіцяв писати самому.

Коли родина нарешті зникла за хвірткою, пані Ітка звернулася до візитерів:

— У мене немає слів, щоб висловити вдячність. Як мінімум, я зобов'язана нагодувати вас добрим обідом — а поки готують, може, все-таки виберете пегаса? А ми поки що, — вона кивнула Ерстейлу, — з вашого дозволу вже почнемо готувати документи. Чи теж хочете пройтись із друзями?

— Ну, я не можу відмовити жінці з такими гарними звітними формами, — він кивнув супутникам, — покличете, коли виберете.

Так Джеор і Ерке знову вирушили на пасовище, тепер з двома гігантськими бутербродами і глибоким почуттям виконаного обов'язку.