Камерально-паралітична

Ніч видалась неспокійною. Після того як обговорення закінчилося, Ерке почовгав у свою кімнату — і, ледь відчинивши двері, побачив вампіра, що вжався червоним розпухлим носом у сітку від комарів (у нього певно була нежить, оскільки пропахлу перевертнем кімнату не розпізнав). Пробурчавши «Зовсім уже очманіли», Ерке взяв з тумбочки бризкалку зі святою водою.

— Рибнагляд! — з надією пискнув вампір. — Мені треба перевірити ваші вогнегасники!

— Що, знову до Рельшен в лабораторію пролізти намагалися? Нанюхаються наркомани, потім починається, — пробурчав Ерке, бризкаючи у вікно водою.

Зойкнувши, вампір полетів. Ерке кинувся на своє ліжко і замислився.

Вино з істиною ніби зірвало з розуму пелену: принаймні, Ерке визнав собі, що вже зовсім не проти розпочати виконання тих самих обов'язків, про які він з жахом дізнався, коли дістався бібліотеки. (Той момент викликав суперечливі почуття: з одного боку, тепер було соромно згадувати, як він звертався з цього питання до Ерстейла, з іншого — краще вже так, бо розумій він все заздалегідь, просто відразу б отруївся).

Але тепер...

Тепер було незрозуміло, як до цього питання підійти. Після пригоди з Аошом він залазив у кімнату до імператора майже щоранку, і загалом бачив у нього, крім Ерстейла, ще сімох жінок із повторами. Було незрозуміло, чи існував якийсь графік, чи це були разові договори, чи взагалі щось схоже на лотерею; слід чекати, поки він сам покличе, чи це за своєю ініціативою потрібно було до нього на прийом записуватися, і якщо так, то якою формою взагалі це робити?

Можна було б ризикнути діяти навмання: Ерке чудово розумів, що тут за помилки голови не рубають. Ось навіть Дкарі, яка напередодні випадково викликала пляму лави, що якимось чином повзала по підлозі, всього лише на словах прочухана влаштували — отже, за промах в етикеті вже точно не стратять (навіть якщо припустити, що в цьому місці взагалі існувало хоч щось схоже на загальний етикет).

До того ж ставлення імператора було явно прихильним, і якби ще самого Ерке не паралізувало від думки прийняти при ньому людський образ, було б зовсім добре (зараз при згадці про поїздку в машині та про близьке тепло у нього піднялася температура).

…Через цей сумбур у думках Ерке довго не міг заснути — а коли прокинувся, був вже пізній ранок. З досадою констатувавши, що проспав все на світі, включаючи свій традиційний візит, він привів себе в порядок; потім подумав, витягнув із ящика стікер і написав на ньому 1 ? 1=2. В залі він наколов записку на одну з голок кактуса і згідно з місцевими традиціями ворожіння одразу зняв записку з іншого. На ній було написано:

До веселої бабки з берлоги
Причепився раз кварк із міноги
Він скакав танцював і на флейті грав
Кварк веселої бабки з берлоги

Над цим треба було подумати. Сунувши записку в кишеню, Ерке попрямував до їдальні — і відразу наткнувся поглядом на прозору краплю, що плавала в повітрі. Ще кілька таких саме випливали з коридору. Покрутивши головою, Ерке звернувся до Джеора, що порався біля фонтана з невеликою  коробкою:

— Що це за краплі?

— А, Угн свій випромінювач нащось на другу лабораторію направив. Та нічого, це вода, через пару днів саме пройде. Напевно.

— А, — філософськи відгукнувся Ерке. — А ти що робиш?

— Невеликий аналізатор здоров'я для коней. Мене Ерстейл покликав пегаса вибирати для балу, ось, готуюся. Поїхали з нами? Разом веселіше буде.

Ідея Ерке сподобалася — який дурень відмовиться на чарівних коней подивитися ближче? Та й потім, додатково взяти участь у справі не завадить: треба взятися за завдання з усією самовіддачею, блиснути в очах імператора — а там, може, якось і складеться.

Помітно надихнувшись, Ерке прийшов у їдальню — і там насамперед побачив халатну. Він зрадів: якщо вже вирішив братися за справу, слід було більше дізнатися про матриці. 

— Доброго ранку! Ви вчора так цікаво про матриці розповідали. До речі, ми раніше якось все на бігу спілкувалися... Мене Ерке звуть.

— Я Атту, — охоче відгукнулась та, дивлячись на Ерке, як здалося, з новим двозначним інтересом.

— Я про матриці хотів поговорити і ось це все. Часто вони взагалі налазять?

— Ну де як, від світу залежить, від його щільності, від інших будь-яких факторів. Тут над замком їх майже не буває, тут для них дуже хаотично все. Якщо виникають, то на дуже дрібних рівнях і так швидко, що проходять непоміченими. Наприклад, порятунок від дракона — коли покликали до кабінету на прочухана, а хтось врятував. А взагалі я говорю, треба на матриці прогнози вводити, як на погоду. Якщо не нам, комусь іншому може бути корисним.

— А. А цікаво взагалі, — думки Ерке знову звернули у бік поїздки та коней. — А є світи, де всі принцеси кентаври? І русалочки-кентаври?

— Русалочки-кентаври? — очі в Атту трохи заскліли. — Ну, тільки якщо по сімнадцятій хвилі. Може, ці, з морськими кониками?

— А якщо перевертень, тобто вовк-перевертень, на Місяць хворий, теж буде кентавром, у нього тільки людська частина на вовка перетворюватиметься чи він весь? Тобто це буде супер-великий вовк чи передня частина вовка на кінському тілі?

— Усі математики ненормальні, — з повагою констатувала Атту. — А спробуймо змоделювати?

…Залишок сніданку Ерке провів у роздумах, чи є у чисел свої казки — про дужки, скажімо, чи там про коріння. Потім подумки пограв у цьому плані з однією теоремою, потім спробував розкласти казки на рівняння — може, це дійсно допоможе прогнозатор вивести? Потім раптом зрозумів, кому ще цікаво дізнатися про матриці та принцес.

***

Коли Ерке сунув голову в секретарську, Ерстейл переглядав рекламні брошури ферм. Він підняв голову:

— М?

Ерке обережно протиснувся у двері:

— Скажіть, нам листи можна писати звідси? Я написав листа тій дівчинці, С'япі. Пам'ятаєте, дочка поліціянта? Про принцесу.

Ерстейл прикрив очі, розминаючи рукою шию.