Божевільний гарем 2: попелюшковий апокаліпсіс

Калібрування

Був час сніданку, тож дивитися подарунки всі з'явилися з бутербродами та напоями.

Фенікс справді виявився електричним, з гарним синім оперенням (дарувальники подбали навіть про гумовий килимок, який зараз лежав поряд із сідалом). Ерке і Мізукі дивилися на птаха з повагою. Шерсть у обох стирчала на всі боки.

— Ого, франкенштейнів наробимо! — радів хтось у натовпі.

— Хіба тебе з курсів франкештейнів не вигнали за те, що голову вдома забув? — здивувався хтось інший.

Нарешті, вдосталь намилувавшись птахом, усі перейшли до накритого шовком прямокутника (Ерке та Мізукі прийняли людську подобу, але тепер намагалися триматися один від одного подалі – після знайомства з феніксом між ними вперше проскочила іскра і це було не те щоб дуже приємно).

Імператор зірвав покривало; під ним виявилося темне дзеркало зі срібною оправою у вигляді переплетених троянд. Він почухав брову.

— І що це чарівне дзеркало вміє?

Темне скло ніби заворушилася зсередини, після чого вкрадливий голос промовив:

— Я можу показати тобі те, що найпрекрасніше у світі!

— Ясно. Нудьга. Я ще пару років тому бачив такі. Гаразд, — імператор кивнув Ерстейлу, — пішли над договором медитувати.

— А що з дзеркалом?

— Та нехай грається хто хоче. Пішли, пішли, сьогодні все треба підготувати, — імператор підняв руку й фенікс спурхнув йому на передпліччя.

Нарешті вони пішли (вже за дверима почулося чиєсь бурмотіння і потім розсерджений голос Ерстейла: «Відчепиться від мене зі своїми млинчиками, я не дворецький!»). Інші розбрелися доїдати сніданок або у справах; ще чоловік п'ятнадцять, включаючи Ерке, скупчилися біля дзеркала.

— Я таких ще не бачила, — сказала Ліе, зацікавлено тицяючи пальцем оправу. — Але в журналі читала, як на один конкурс краси такі дзеркала приперли задля об'єктивності, а вони пересварилися, а коли суддя їх заспокоювати почав, то вони й суддівську мамку згадали, тож їх взагалі винести довелося.

Рельшен почухала скроню:

— Хм. Ну, покажи нам щось.

Дзеркало трохи поблимало, потім улесливо звернулося до неї:

— А ви тут хто?

— Ну, старша дружина.

Дзеркало явно зраділо:

— Тобто імператриця?

Рельшен байдуже знизала плечима:

— За деякими класифікаціями так. Ти показуй давай.

Темна поверхня пішла брижами, а потім показала найпрекраснішу дівчину, яку Ерке бачив: білошкіру, з величезними блакитними очима і довгим золотистим волоссям. Дівчина щось меланхолійно вишивала, сидячи на увитому трояндами балконі.

— Ось, шановна імператриця, — сповістило дзеркало покірно, проте в його інтонаціях Ерке почулося тріумфуюча зловтіха. — Найкрасивіша жінка у світі!

Деякий час усі зацікавленно розглядали зображення.

— Ага, нічо така, — визнала Рельшен. — Покажеш мені її потім ще, коли купатиметься. Ще побажання, народ?

Майже всі присутні підняли очі або почали клацати пальцями, формулюючи запити. Ерке встиг першим:

— Ми тут посперечалися, яка формула є найкрасивішим виходом із третього протиріччя Ісси: з дробами чи без. Покажи справді найкрасивішу!

Дзеркало пішло брижами, повернуло ту ж картинку з білявкою і з поблажливістю відгукнулося:

— Ну що ви, юначе, яка ж краса може бути у формулах? Я не показую абсурдні, тобто, перепрошую, абстрактні речі.

Ерке та ще кілька людей, які ймовірно заготували схожі питання, розчаровано протягли: «А-а».

— А найгарніший у світі кристал альмандину можеш? — поцікавилася темна гостроноса дівчина, яку Ерке раніше бачив лише мимохідь.

— Тільки живі істоти!

— У-у-у, — несхвально потягли присутні.

Ззаду щось гучно гепнулось о підлогу. Всі озирнулися, а потім трохи розступилися, пропускаючи Реґара (Ерке здалося, що дзеркало спробувало позадкувати).

— А можеш найгарнішу павучиху показати?

— Тільки двоногі! Гуманоїди тільки! — (треба сказати, вереск, трохи приправлений тими ж поблажливими нотами, звучав дикувато).

Після слів «Тільки гуманоїди» Мейротіель, що стояла поруч, несхвально нахмурилася, але, трохи повагавшись, все ж сказала:

— У мене є подруга з гоблінів на ім'я Л`ка. Дуже смілива та гарна. Вона вважається найпрекраснішою з гоблинок і бореться за їхні права. Покажи мені її, будь ласка, бо від неї давно не було жодних звісток, я дуже переживаю.

— Та-ак! — зрадів Оллі. — П'кажи найпрекрасн'шу г'блінку!

Дзеркало пішло нервовими брижами і знову показало ту ж златовласку.

— Вона що, гоблінка, бляха? — не витримала Рельшен.

— Та ось же! — відгукнулося дзеркало нервово, — найпрекрасніша з жінок! Навіщо ще хтось?

— Яке нетолерантне дзеркало! — розсердилася Мейротіель.

Ліе побарабанила себе пальцями по стегну і посміхнулася.

— Гаразд, якщо ти по людях тільки працюєш, покажи нам найкрасивішого мужика!

Ще кілька жінок і чоловіків схвально загомоніли, тільки пані Чандраканта нервово приклала розписану візерунками руку до грудей.

— Це якось нечесно по відношенню до володаря...

Усі подивилися на Рельшен.

— Та ну, — вона знизала плечима і посміхнулася: — так це в його ж інтересах, чи мало, раптом зайде. Показуй давай.

Дзеркало зараз було схожим на собаку, якого зроду вчили тільки сидіти, а тепер вимагають побудувати орбітальну станцію. Воно показало златовласку в такому наближенні, ніби спробувало жбурнути її у присутніх, і знову звернулося до Рельшен таким тоном, яким розумово відсталій дитині намагаються втлумачити, що двічі дві буде чотири.

— Я показую лише жінок. І дивіться, імператриця. Це! Найперкрасніша! Жінка! В світі!

— Та бляха, зрозуміла я, не тупа! На відміну від деяких. Я ж сказала, покажеш, коли митися буде!

Деякий час обидві сторони сердито мовчали. Потім Джеор тихо сказав:

— Моя сестра була найкрасивішою в нашому племені. Якщо такий масштаб допустим, покажи мені її, я сумую.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше