Був час сніданку, тож дивитися подарунки всі з'явилися з бутербродами та напоями.
Фенікс справді виявився електричним, з гарним синім оперенням (дарувальники подбали навіть про гумовий килимок, який зараз лежав поряд із сідалом). Ерке і Мізукі дивилися на птаха з повагою. Шерсть у обох стирчала на всі боки.
— Ого, франкенштейнів наробимо! — радів хтось у натовпі.
— Хіба тебе з курсів франкештейнів не вигнали за те, що голову вдома забув? — здивувався хтось інший.
Нарешті, вдосталь намилувавшись птахом, усі перейшли до накритого шовком прямокутника (Ерке та Мізукі прийняли людську подобу, але тепер намагалися триматися один від одного подалі – після знайомства з феніксом між ними вперше проскочила іскра і це було не те щоб дуже приємно).
Імператор зірвав покривало; під ним виявилося темне дзеркало зі срібною оправою у вигляді переплетених троянд. Він почухав брову.
— І що це чарівне дзеркало вміє?
Темне скло ніби заворушилася зсередини, після чого вкрадливий голос промовив:
— Я можу показати тобі те, що найпрекрасніше у світі!
— Ясно. Нудьга. Я ще пару років тому бачив такі. Гаразд, — імператор кивнув Ерстейлу, — пішли над договором медитувати.
— А що з дзеркалом?
— Та нехай грається хто хоче. Пішли, пішли, сьогодні все треба підготувати, — імператор підняв руку й фенікс спурхнув йому на передпліччя.
Нарешті вони пішли (вже за дверима почулося чиєсь бурмотіння і потім розсерджений голос Ерстейла: «Відчепиться від мене зі своїми млинчиками, я не дворецький!»). Інші розбрелися доїдати сніданок або у справах; ще чоловік п'ятнадцять, включаючи Ерке, скупчилися біля дзеркала.
— Я таких ще не бачила, — сказала Ліе, зацікавлено тицяючи пальцем оправу. — Але в журналі читала, як на один конкурс краси такі дзеркала приперли задля об'єктивності, а вони пересварилися, а коли суддя їх заспокоювати почав, то вони й суддівську мамку згадали, тож їх взагалі винести довелося.
Рельшен почухала скроню:
— Хм. Ну, покажи нам щось.
Дзеркало трохи поблимало, потім улесливо звернулося до неї:
— А ви тут хто?
— Ну, старша дружина.
Дзеркало явно зраділо:
— Тобто імператриця?
Рельшен байдуже знизала плечима:
— За деякими класифікаціями так. Ти показуй давай.
Темна поверхня пішла брижами, а потім показала найпрекраснішу дівчину, яку Ерке бачив: білошкіру, з величезними блакитними очима і довгим золотистим волоссям. Дівчина щось меланхолійно вишивала, сидячи на увитому трояндами балконі.
— Ось, шановна імператриця, — сповістило дзеркало покірно, проте в його інтонаціях Ерке почулося тріумфуюча зловтіха. — Найкрасивіша жінка у світі!
Деякий час усі зацікавленно розглядали зображення.
— Ага, нічо така, — визнала Рельшен. — Покажеш мені її потім ще, коли купатиметься. Ще побажання, народ?
Майже всі присутні підняли очі або почали клацати пальцями, формулюючи запити. Ерке встиг першим:
— Ми тут посперечалися, яка формула є найкрасивішим виходом із третього протиріччя Ісси: з дробами чи без. Покажи справді найкрасивішу!
Дзеркало пішло брижами, повернуло ту ж картинку з білявкою і з поблажливістю відгукнулося:
— Ну що ви, юначе, яка ж краса може бути у формулах? Я не показую абсурдні, тобто, перепрошую, абстрактні речі.
Ерке та ще кілька людей, які ймовірно заготували схожі питання, розчаровано протягли: «А-а».
— А найгарніший у світі кристал альмандину можеш? — поцікавилася темна гостроноса дівчина, яку Ерке раніше бачив лише мимохідь.
— Тільки живі істоти!
— У-у-у, — несхвально потягли присутні.
Ззаду щось гучно гепнулось о підлогу. Всі озирнулися, а потім трохи розступилися, пропускаючи Реґара (Ерке здалося, що дзеркало спробувало позадкувати).
— А можеш найгарнішу павучиху показати?
— Тільки двоногі! Гуманоїди тільки! — (треба сказати, вереск, трохи приправлений тими ж поблажливими нотами, звучав дикувато).
Після слів «Тільки гуманоїди» Мейротіель, що стояла поруч, несхвально нахмурилася, але, трохи повагавшись, все ж сказала:
— У мене є подруга з гоблінів на ім'я Л`ка. Дуже смілива та гарна. Вона вважається найпрекраснішою з гоблинок і бореться за їхні права. Покажи мені її, будь ласка, бо від неї давно не було жодних звісток, я дуже переживаю.
— Та-ак! — зрадів Оллі. — П'кажи найпрекрасн'шу г'блінку!
Дзеркало пішло нервовими брижами і знову показало ту ж златовласку.
— Вона що, гоблінка, бляха? — не витримала Рельшен.
— Та ось же! — відгукнулося дзеркало нервово, — найпрекрасніша з жінок! Навіщо ще хтось?
— Яке нетолерантне дзеркало! — розсердилася Мейротіель.
Ліе побарабанила себе пальцями по стегну і посміхнулася.
— Гаразд, якщо ти по людях тільки працюєш, покажи нам найкрасивішого мужика!
Ще кілька жінок і чоловіків схвально загомоніли, тільки пані Чандраканта нервово приклала розписану візерунками руку до грудей.
— Це якось нечесно по відношенню до володаря...
Усі подивилися на Рельшен.
— Та ну, — вона знизала плечима і посміхнулася: — так це в його ж інтересах, чи мало, раптом зайде. Показуй давай.
Дзеркало зараз було схожим на собаку, якого зроду вчили тільки сидіти, а тепер вимагають побудувати орбітальну станцію. Воно показало златовласку в такому наближенні, ніби спробувало жбурнути її у присутніх, і знову звернулося до Рельшен таким тоном, яким розумово відсталій дитині намагаються втлумачити, що двічі дві буде чотири.
— Я показую лише жінок. І дивіться, імператриця. Це! Найперкрасніша! Жінка! В світі!
— Та бляха, зрозуміла я, не тупа! На відміну від деяких. Я ж сказала, покажеш, коли митися буде!
Деякий час обидві сторони сердито мовчали. Потім Джеор тихо сказав:
— Моя сестра була найкрасивішою в нашому племені. Якщо такий масштаб допустим, покажи мені її, я сумую.
Відредаговано: 27.04.2024