38.2 Пал Палич, воєнрук

— Виявлено потужну зброю енергетичної природи, — сухо оголосив Борис. — Вона керується за допомогою емоційного фону. Наразі зброя заряджена й становить серйозну загрозу. Землянка-оператор налаштована дружньо, але їй потрібна наша допомога. Потрібні ідеї. Революційні чи банальні — прошу висловлювати будь-які!

Войнов художньо присвиснув, здивувавшись власному голосу. Його підвела звичка прикидатися п’яним. В інституті він постійно щось наспівував чи насвистував. Довелося відкашлятися й викручуватися: — Але заряджена зброя не обов’язково має вистрілити, Борис.

— Розумію вас, але ми не знаємо, як працює цей феномен, чи дає він збої,  що утримує його в стані рівноваги зараз і що може статися у разі втрати останньої. От, наприклад: що, на вашу думку, станеться, якщо уронити заряджену рушницю?

— Може послідувати постріл, а разом із ним і нещасний випадок, — дежурно відрапортував Войнов, як на екзамені.

— Цілком вірно, тому нам належить придумати, як цю рушницю розрядити, за умови, що порох із неї не висипати й кулю не дістати.

— Можна вистрілити в повітря, — припустив полковник.

— У безповітряному просторі це небезпечно, — усміхнувся бегемот, — але я розумію, що ви хочете цим сказати, полковнику. В одній лише Сонячній системі, між Марсом і Юпітером, знайдеться достатньо космічного сміття й мікропланет, якими можна пожертвувати для цієї мети. Цей варіант зараз розглядають союзники. А нашим ученим я пропоную замислитися над можливим використанням (!) цієї енергії. Тільки думайте швидко!

Останні фрази були сказані голосніше і явно не Войнову.

Іона заправив за вухо олівець, яким щойно зробив запис у блокноті, і, як завжди, заквохтав: — Не женіть хвилю! Ти мені скажи, Борис, навіщо такий поспіх? Місяці Ерина, якщо я правильно зрозумів, у безпеці? Так дай людям спокійно подумати!

— Не можу, Іоно. Я б і сам не проти в усьому цьому розібратися спокійно. Такий складний і досконалий енергетичний механізм захисту не завадить жодній із населених планет, не кажучи вже про нашу бідолашну Землю, але, як не крути, спершу треба скинути енергію заводу — і швидко. Зброя нестабільна.

Іона розуміюче крякнув і замовк — о диво! А Войнов, підруливши ближче до задумливого бегемота, поцікавився:

— Не заважаю?

— Слухаю вас, полковнику. Мені незабаром належить тривале переключення, але кілька хвилин я вам приділю. Що вас цікавить?

— Тактичний план коаліції.

— Аааа. Ну що ж, наскільки я знаю, союзники приступили до розробки космічного маневру енергетичної обманки. Річ у тім, Павле Павловичу, що покищо нам відомо лише одне: зброя успішно розряджається за енергетичним слідом космічних кораблів. Заряди, що зруйнували еринські місяці, пішли слідом еринських вантажівок. Знищено саме ті місяці, звідки вивозили біоматеріал. Ми також знаємо, що в колоні були кораблі супроводу — вони менші, але маневреніші, тож союзники вважають, що їхній слід має бути не менш чітким через співставну потужність двигунів.

— Есмінці, — кивнув воєнрук із розумінням.

— Ну, можна й так сказати, — Борис хмикнув, і полковник трохи знітився: озброєні легкі морські судна виглядали б у космосі вельми дивно.

— Насправді ніхто не знає, якої величини слід гарантує чітку спрямованість смертоносного заряду, — додав бегемот. — Учасники коаліції зійшлися на думці, що варто пожертвувати одним із середніх кораблів ескадри, відповідним за масою тим самим еринським «есмінцям», щоб створити необхідну борозну й відтягнути на себе удар. Пожертвували б і вантажівкою, будь вона в наявності, але її немає. А «есмінець» уже в дорозі, і його пілотує мій близький друг.

— Розумію… — полковник витягнувся по стійці «струнко». Він прекрасно знав, якою небезпечною могла стати така місія, і відчув гостру потребу бути корисним: — Попутного вітру й сім футів під кілем вашому другові!