30. 2 Геннадій Олексійович, електротехнік (герд Верина)

Енергетична півсфера зв’язку, розроблена Ерином, була повністю інтегрована в їхній світ, як, зрештою, і сфери інших світів — інакше й бути не могло. Вэринський варіант був практично нерозрізнюваний у важкому, в’язкому повітрі планети. Геннадій хмикнув. Він подумав про свій світ як про планету, хоча на Вэрині планетами називали світи наступного витка. Яким великим виявився вплив Землі на його сприйняття.

Втім, до початку своєї посольської місії Геннадій над формою Вэрина не замислювався. Стосовно майже-вищих світів, світи Ина не були замкнуті ані на фізичну матерію, ані на власну масу чи гравітацію, відповідно, далеко не всі вони прагнули до форми кулі — у них був вибір. То якої ж форми Вэрин? За людськими мірками, мабуть, він нагадує тунель…

Підлітаючи до півсфери, що зависла зовсім недалеко над бузковим луком, Геннадій побачив усередині дві постаті. Отже, спадкоємиця вже приєдналася до Повелителя. Усе це було так незвично. Навіть будучи гердом, Геннадій до сьогоднішнього дня не був присутній на міжсистемних переговорах жодного разу. І ось — другий раз за один нікчемний земний день.

Подолавши енергетичну мембрану півсфери, він опинився в абсолютно непрозорому зсередини куполі, стінки якого являли собою вікна в різні світи Ина. Переважно в технологічно розвинені, звісно. Були там і індикатори інших світів — таких, як світи Ома, пряма відеозв’язок із якими технічно була неможлива, і повідомлення надходили каліброваними каналами у вигляді загальноприйнятих комунікаційних знаків. Переговори традиційно велися міжсистемною мовою.

Повелительниця — втілення спокою й упевненості — зустрівшись із Геннадієм поглядом, заохочувально кивнула і жестом запросила його розташуватися, а сама розвернулася й зайняла місце під ліве крило від батька. Це підтверджувало її статус.

Геннадію за протоколом місця тут не було. Відступивши за спини перших, він сплів із повітря улюблене крісло, над дизайном якого ще належало попрацювати. У цьому аналозі земних меблів крильцям було очікувано незручно, але якимось таємничим чином сидяче положення тіла допомагало герду в незнайомій обстановці, надавало впевненості. Вмостившись, він захопився вивченням стін. Усі вікна вели в такі ж півсфери, і він бачив на їхніх стінках аналогічні вікна в інші світи. Здається, уперше він і половини не розгледів — з переляку.

Лише одне вікно він запам’ятав добре — вікно в Ерин. Еринські Самки, яких він раніше ніколи не бачив, справили на нього незгладиме враження. Насамперед йому впало в око їхнє фізичне відмінність від чоловічого населення Ерина, до зеленого кольору й скромних розмірів якого всі давно звикли.

Самки були білими, великими, навряд чи хребетними — радше членистоногими, з неймовірною кількістю очей і практично нерозрізнюваною між собою зовнішністю, що не мала жодної схожості з гуманоїдною. Хто б із них не говорив, повідомлення ніколи не було особистим. Та й індивідуального звернення до себе вони не схвалювали. На міжсистемному до них зверталися у третій особі колективної множини. Крім того, оскільки сфери були винаходом їхнього світу, вони чудово керували фокусом передачі, і їхнє вікно передавало потрібні їм крупні плани, часто перескакуючи від особини до особини, цілковито плутаючи співрозмовників. Добре хоч зображення інших світів були більш-менш статичними. От як це вікно ліворуч — у Мейин.

Цивілізація Мейина, здається, пішла шляхом розвитку, схожим із Вэрином. Вони зберегли крила. Хоча… герд замислився. Мабуть, і тут на хід його думок вплинули земляни зі своєю теорією еволюції. Раніше йому б і на думку не спало, що птахи можуть бути нащадками ящерів. От уже справді — абсолютно невзаємопов’язані речі! Розвиненим цивілізаціям на сьогодні відомо про еволюцію лише одне: розумні види прагнуть досягнення вищої форми, найближчою до якої серед фізичних світів є форма земної людини. А в усьому іншому — хто від кого походить — питання велике.

Мейинські птахи давно засвітили на екранах готовність, але мовчали. На попередній раді вони зчепилися з самками Ерина щодо питання незалежності землян. Еринці звинуватили птахів у упередженості: мовляв, ті першими надали допомогу земному управлінню під час міжсистемної інтеграції. Геннадій не бачив у цьому нічого поганого, але мейинці на заяву про упередженість образилися і, судячи з усього, досі не відійшли. Гаразд, це ліворуч. А хто у нас праворуч? Він перевів погляд на вікно в Ейин.