Глава 22

     Сьогодні день показу Діни, і ми з дівчатами бігаємо з одної сторони в іншу. Я беру свою атласну сукню та біжу в ванну поки її не зайняла Віола. Минуло майже два тижні після з того дня, як моя матір приїхала, з того дня як я перестала спілкуватися з Глібом. Мені було до біса боляче, від його вчинку! Все налетіло на кучу, і я ледь не зламалася від такого вантажу емоцій та думок. Люди все ще думають, що ми пара, і це логічно. Як мені б не хотілося, але я не можу розірвати з ним договір. Він дав мені чортові гроші, які я обов'язково йому поверну! Вдягнувши сукню я подивилася в дзеркало та посміхнулася сама собі. Сьогодні як ніколи я хотіла довести йому, що я сильна, і можу впоратися без нього! 

         Беру свою косметичку та прямую до дівчат. Я звичайно вмію робити макіяж, але з цим я дуже довго вожуся. Краще хай Віола мені зробить, в неї це займе буквально хвилин 15. Виходжу з ванної та бачу, що Діни немає, і це зрозуміло. Вона сильно переживає на рахунок цього показу, тому цілу ніч майже не спала. Я ще не бачила ескіз її суконь, але відчуваю, що там щось оригінальне. За цих два тижні ми з дівчатами ще більше почали спілкувати, дізнавалися все більше і більше про одного. Виявляється, що Мая не така вже й скромна та доволі говорюча. Діна оригінальна, я бачила недавно її скетч бук з ескізами, і просто не могла очей відірвати від цієї краси, а ще дівчина має низьку самооцінку. Вона недооцінює свої старання та працю, хоча тут я її розумію. Я також інколи недооцінюю свої старання. Про сестру можу сказати одне, вона повністю завантажила себе навчання. Кожного вечора я бачу, що вона щось малює та стирає. І коли я вчора попросила її показати, що вона малює я ледь не втратила свідомості від цього шедевру. Будинок та сад який вона створила виглядає мрією. Там все було до малесеньких подробиць, сестра навіть кімнати в будинку намалювала. Що сказати про себе? Напевно єдине, це те шо я також поринула повністю в навчання. Щоб досягти потрібного мені успіху, треба багато працювати та вчитися на своїх помилках. 

-Діна знову побігла перевіряти все?- запитую усміхаючись. Мая розчісує своє довге волосся та киває головою посміхаючись. Як я зрозуміла, Діна любить тримати все під контролем.

-Таке відчуття, начебто мої дівчата зроблять не те що треба,- каже Віола крутячись на місці, видно що вона переживає не менше. Сестра познайомилася недавно з дівчатами, які тільки розпочали займатися моделінгом. Тіна, Еля, Тоня, а точніше Антоніна та Амелія. Четверо дівчат які були згідні приїхати та допомогти нашій подрузі. 

-Та гаразд тобі, вона ж переживає так само як і ти,- каже подруга та поправляє свою спідницю. В дівчини за цих два тижні також помінявся стиль, вона почала одягатися краще та робити макіяж. Я мушу визнати в неї це виходить трішки краще ніж в мене, можливо через те, що я не фарбуюся дуже часто?

-Ось правду кажеш, Ем,- цю кличку ми придумали Маї недавно.- Гаразд, Ві, ти нафарбуєш мене? Бо в мене це займе доволі багато часу.

-Звичайно, кралю. Сідай,- вона відсуває одне крісло та запрошує мене сісти на нього. Я передаю їй свою косметичку та зручно сідаю. Як я й казала, через 15 хвилин сестра закінчує та усміхається своєю білосніжною посмішкою.- Готово. Відчуваю, що Гліб втратить свідомість від твоєї краси!

       Тільки одна згадка про нього, як мій настрій міняється. Я більше не хочу думати про нього! Я не хочу навіть говорити про цю людину! Він спочатку образив мене, а потім поцілував! Це нормально?! Я не розумію цю людину, і не збираюся більше його зрозуміти! Все, тема закрита. Щоб вона щось не запідозрила, я киваю та легенько, через силу, усміхаюся. Встаю з крісла та беру свою косметичку.

-Дякую, Ві. Ти як завжди неймовірна,- усміхаюся в дзеркало та поправляю своє волосся. Останнім часом мені хочеться змін тому, я записала до перукар'я на наступний тиждень. Життя одне і я хочу його прожити з емоціями.

        Беру чорні лодочки на шпильках та взуваю. Ідеальний образ готовий, емоції також під контролем. Сподіваюся сьогоднішній вечір пройде супер, але є один нюанс, який не дозволяє мені порадіти сповна. На цьому показі я і Гліб маємо бути разом увесь час, щоб його батьки нічого не запідозрили. Слава богу моя мати кудись поїхала на другий, після того як ми приїхали, і мені не прийдеться терпіти ле й її. Я не могла досі повірити, що сама Єлизавета Агеєнко приїхала! Самий найкрутіший адвокат Лондона знайшла час для сім'ї! 

-Кіра!- вириває з думок голос Маї. Я повертаю голову до неї та бачу в дверях його...

      Хлопця в якого я ледь не закохалася. Хлопця, який спочатку був ніжний, а потім ранив словами. Хлопця, який поцілував мене в той самий день після сварки. В людину яку я тепер ненавиджу... Людину з якою я не хочу мати нічого спільного, навіть близько з ним знаходитися не хочу... Погляд нахаби проходить по моєму тілу поки я підіймаюся. Голод та збудження в момент появляються в його очах. І поки він пожирає мене своїм диким поглядом, я проходжу поглядом по ньому. Мушу визнати цей чорний костюм ідеально вписується до моєї чорної атласної сукні. Таке відчуття наче ми домовлялися, що вдягнемо... 

         Не знаю скільки ми так двоє стоїмо, але мене приводить до тями кашель Маї. Вона усміхається та відвертається. Я швидко кліпаю та відводжу погляд від нього. Цей його костюм не тільки ідеально вписується до моєї сукні, а й до його чорних очей. І мені здається, чи вони ще більш почорніли? Якщо так, то виходить я його добряче вразила. Ми зустрічаємося погляд і я здіймаю голову трішки вище. Хай знає, що навіть його вибачення та такий палкий погляд, не зусмуть мене вибачити його в майбутньому! Я підходжу ближче до нього та вигинаю свою ідеальну брову в очікуванні, що він як джентльмен подасть мені руку. Гліб напевно розуміє мій погляд й одразу робить те про що я тільки що подумала. Я легенько та невпевнено торкаюся її й він швидко переплітає наші пальці. Це було обв'язково? 

         Я киваю наостанок дівчатам та говорю, що пізніше зустрінемося. Вони кивають та усміхаються наче дурненькі. Вже зовсім з розуму зійшли обидві? А ще вони надто якісь підозрілі сьогодні, щось має статися? Ми сходимо по сходах й на низу я бачу Діну та Даню. Цих двох я ще не раз застукала за поцілунками, але не бачила, щоб вони так стояли біля Дем'яна. Той невдоволено поглядає на них та закочує очі, чим смішить мене. Гліб скоса поглядає на мене, а потім дивиться на Балановського і на його вустах також появляється легенька усмішка, якщо це можна так назвати.