Розділ 38.

Відповісти я не встигла. Музика заграла, і в центр зали висунулася перша пара: високий ставний чоловік із кучерявим волоссям, пронизливими очима і винятковою грацією. Він посміхався дівчині поруч, у якій не без зусиль я змогла розрізнити Ксенію.

Вона хихикала, навіть грайливо закушувала губу, поки чоловік вів у танці. Варто зазначити, вони виглядали ідеальною парою — легка й повітряна дівчина в руках такого сильного і владного. Якби я не знала напевно, то теж би сказала, що це Отіс. І що вона — майбутня королева.

Пара закружляла в центрі залу, і, втрачаючи орієнтир, попрямувала ближче до нас.

— Ви знайшли того, хто полонив ваше серце, о прекрасна кюрія? — донеслися до мене солодкі нотки чоловічого голосу.

— О так, — із зайвим захопленням вигукнула Ксенія.

Я зробила маленький крок уперед — хотілося зупинити її, попередити, що це був не Отіс. Зупинило мене дві дії — спогад, що промайнув, де сама Ксенія насміхалася з мене. І рука чоловіка, що досі не отримав відповіді на запрошення потанцювати.

— Ви ж не хочете зіпсувати веселощі? — прошепотів він мені на вухо.

— Не думала, що ви прихильник принижень, — я опустила погляд і повела плечем.

— Я? Що ви, кюрія, я лише прихильник справедливості. Чи ви думаєте, я не знаю, як над вами знущалися інші наречені?

Лагідний шепіт лоскотав мені вухо, і я не стримала усмішки. Близькість чоловіка гріла.

— Чи не підказуєте ви мені своїми словами? — грайливо стрельнула очима.

Чоловік розреготався.

— Що ви, тут усі чоловіки видають себе за правителя Фери. Тож у моїх словах ви лише знайдете те, що він міг гіпотетично сказати.

— Ви хотіли сказати «я»? — закусила губу. — «Що Я міг гіпотетично сказати».

— Схоплюєте нальоту, — підморгнув чоловік і торкнувся моєї талії в нетерплячих обіймах.

Він не вів мене танцювати, радше встав зручніше, щоб дивитися за картиною перед нашими очима. А дивитися справді було на що.

— Ви і є правитель Фери, король Отіс! — з надмірним захопленням вигукнула Ксенія так, що її почули всі в залі.

Мабуть, вона хотіла бути першою і єдиною, хто зміг би розпізнати правителя серед усіх. Таким криком, якби він був правильною відповіддю, вона б позбавила інших наречених можливості вгадування, про що сама Ксенія неодмінно знала. Настільки бридка й хамовита посмішка розпливлася на її губах, що мені стало ніяково від того, що я секунду тому хотіла її врятувати.

Найімовірніше, Ксенія б просто висміяла мене і звинуватила в заздрості та спробі вкрасти нареченого. Проте я знала, що це був аж ніяк не Отіс.

Так, зріст і комплекція підходили, але й танцював він занадто добре, як для воїна, і волосся занадто завивалося, й аромат парфумів був відчутний навіть в іншому кінці залу. Цієї помилки міг припуститися будь-хто.

Варта на чолі з Меєм миттєво оточила пару й попросила пройти на вихід.

— Про що ви… — проричала Ксенія. — Я ж перемогла. Куди ви мене ведете?

Голос Мея сюди не долинав, і я навіть насупилася від обурення. Що ж він там говорив? Чоловік праворуч від мене тільки усміхався, дивлячись на мої потуги.

— Хочете підійти ближче? — галантно запропонував він.

— Гадаю, ви не хочете, — надулася у відповідь.

— Ви маєте рацію, але ви вільні робити те, що вам заманеться.

— І вибрати скандал замість правителя? — я здивовано підняла брови.

Чоловік лукаво поглянув і грайливо закусив губу.

— То ви хочете заявити, що знайшли короля Отіса?

— О ні, — я миттєво махнула рукою на подив чоловіка, — мені це не потрібно.

— Хіба ви не хочете перемогти у випробуванні? — прийшла його черга здивовано підкидати брови.

Я побила пальчиком по губах. Як би йому це пояснити? Справа ж не у випробуванні. Підійшла ближче до чоловіка, стала навшпиньки й потягнулася до його вуха, щоб ледь чутно прошепотіти:

— Не думаю, що вашою метою було перевірити інтуїцію наречених на випробуванні, Ваша Величносте. Гадаю, що весь відкритий бал — не що інше, як фарс і приманка для когось небезпечного. Не дуже, знаєте, приємно грати роль мишки в пастці, але я не бачу іншої причини для такого наполегливого проведення танців.

Чоловік стримано хмикнув.

Ксенію тим часом повели до дверей на вихід. Вона кричала і брикалася, викликаючи суспільний резонанс і обурення в усіх присутніх, крім мене й Отіса. Ми немов були в зовсім іншому приміщенні, відчужені від решти гостей.

Біля самих дверей Ксенія змогла вирватися із чіпких обіймів варти й підбігла до свого напарника по танцях, щоб зірвати з нього маску. Під нею, вочевидь, був зовсім інший чоловік, який зараз винувато дивився на дівчину.

— Ні, — пробурмотіла Ксенія, — цього не може бути… Цього не може бути!

Вона почала волати ще голосніше, і дівчину довелося приспати силами чар Айлона, який якраз підійшов до неї, невдоволено похитуючи головою.