Боягузливе серце

Частина 4

Місяць по тому.

Молодий парубок стояв на вершині холма біла дерева, перед ним розкинулись зелені поля, а десь в далині виднівся королівський палац, в лучах сідаючого сонця було чітко видно чорний дим, що валив зі шпилів.

– Вибач, знаю, ти б хотів щоб я був зараз там.

– Так хотів, коли був живий, але зараз бачучи тебе таким, з високо піднятою головою, впевненим у своїх бажаннях, я пишаюся тобою, синку і мама, я впевнений, пишається, – відповів батько та прозорими руками обняв сина.

– Я люблю тебе, тато, – відповів парубок, обіймаючи у відповідь і захльобуючись сльозами.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше