Місяць по тому.
Молодий парубок стояв на вершині холма біла дерева, перед ним розкинулись зелені поля, а десь в далині виднівся королівський палац, в лучах сідаючого сонця було чітко видно чорний дим, що валив зі шпилів.
– Вибач, знаю, ти б хотів щоб я був зараз там.
– Так хотів, коли був живий, але зараз бачучи тебе таким, з високо піднятою головою, впевненим у своїх бажаннях, я пишаюся тобою, синку і мама, я впевнений, пишається, – відповів батько та прозорими руками обняв сина.
– Я люблю тебе, тато, – відповів парубок, обіймаючи у відповідь і захльобуючись сльозами.
#252 в Історичний роман
#991 в Фантастика
магія, дорослішання та вибір, дорослішання_пошук себе_життєвий вибір
Відредаговано: 13.08.2023