41. Антон

Коли Майя вийшла, її батько поглянув на мене якимось неприязно-поблажливим поглядом, мені це прямо дуже не сподобалось. 

— Я не вірю, що в тебе хороші наміри щодо моєї доньки, — сказав він. — Хочеш затягнути її в ліжко. а потім покинути? 

— З чого ви це взяли? — я насупився. — Я кохаю Майю і не збираюсь її кидати, — ці слова дались на диво легко. Це він ще не бачив, як препод до неї клеївся… От тому б не завадило врізати… 

 — Ви зовсім не підходите одне одному! Ти легковажний і не хочеш вчитися. а Майя дуже працьовита і розумна, вона може стати вченою, досягнути успіху в науці. А ти зіпсуєш їй життя… Не вірю, що ти дійсно закоханий, може, це просто захоплення, яке мине за кілька місяців, а от вона за цей час встигне в тебе закохатися і страждатиме! 

Я підтис губи. Хотілось теж нагрубіянити йому і я вже навіть відкрив рота, щоб це зробити, коли до кімнати повернулась Майя.

Вона весело запитала, чи ми поговорили, і тоді її батько видаав: 

— Буду відвертим, Майє, — він поглянув спочатку на мене, потім на Майю. — Антон і сам має розуміти, що він тобі не пара… 

— Ні, я не розумію, — процідив я крізь зуби. Все ж, після такого змовчати було неможливо.

 — Ви що, посварилися? — обличчя Майї спохмурніло.  — Тату, якщо навіть Антон тобі не подобається, я не збираюсь відмовлятися від нього! Я його кохаю! 

— Він ледачий мажор! Як ти взагалі могла з ним зійтись, ви діаметрально протилежні особистості! — вперся її батько. 

 — Зовсім ні, у нас багато спільного! І якщо він раніше й був ледачим, то зараз змінився. І гроші в батька більше не бере, а сам заробляє! Не варто судити про людину за першим враженням, потрібно роздивитися її уважніше…

— Та то він тобі локшину на вуха вішає! — обурився батько. — Не вірю!

— Працюю в барі по вечорах на вихідних і в пʼятницю, — одразу сказав я. — Можу дати назву бару, приходьте. Я там граю з групою. 

 — Справді. давай підемо разом. — звернулась Майя до батька. — Переконаєшся. що Антон дійсно працює  і заробляє, хай це й не великі гроші, але ж це лише початок. Я вірю, що він стане з часом всесвітньо відомим музикантом! 

— То він тебе ще по барах вночі тягає?! — її батько обурився ще більше. 

 — Не вночі, а ввечері. і що тут такого, я доросла людина, — обурилась Майя. 

— Майя ще не була на виступі, — тут же додав я. — Але була на репетиціях. Не в барі. 

— Тату, будь ласка, дай нам шанс, — на очі Майї навернулися сльози. — Невже ти не хочеш, щоб я була щасливою?

Я одразу взяв її за руку. Не хотілось, щоб вона заплакала.

— Я трохи розумію твого батька. Ну, він дійсно бачив мене не з того боку, — я перевів погляд на її батька. — Але ви ще побачите мене і з іншого боку. Я кохаю Майю і тому доведу вам, що я все ж цілком гідний її. Я не погана людина і більше не ледачий. От побачите…

І все ж зустріч завершилась не на найкращій ноті. Але краще, ніж було на початку. Коли ми приїхали додому, Майя  обійняла мене і сказала:

 — Хоч я дуже люблю тата. але вважаю, що він не правий. Він змінить свою думку, ось побачиш. А якщо навіть ні, то це нічого не змінить у наших стосунках. Я ніколи тебе не покину! 

— Ти найкраща… — я усміхнувся подався вперед і поцілував її, прикриваючи очі…

*** 

Вже за пару днів нам призначили зустріч з продюсером на телебаченні. Спочатку ми думали, що будемо там самі, але виявилось, там була купа людей. Всі гурти спочатку виступали перед журі вживу, а потім мали коротку співбесіду. Кожен такий виступ плюс співбесіда займали до пʼятнадцяти двадцяти хвилин. 

Ми трохи переживали, бо пісня була нова. Але все ж виступили добре, я був задоволений.

Журі теж сприйняло виступ позитивно. Вони навіть апладували нам.

— Здається, все добре, — прошепотіла нам Катя, коли ми йшли в напрямку журі на "співбесіду". 

— Тепер головне не провалити співбесіду. Погоджуйтесь на все, — скомандував Сева.

Ми підійшли до них і присіли на стільці навпроти. Спочатку були загальні запитання про наш вік, досвід, мотивацію, історію групи і таке інше. А потім один з членів журі запитав: 

—  Ще такий нюанс, чи є у вас стосунки? Бо взагалі-то для рейтингу гурту краще, коли всі учасники вільні, тоді фанати і фанатки більш охоче за ними слідкують, краще купують квитки на концерти, це чиста психологія — кожен  прихильник чи прихильниця сподіваються. що на них одного дня зверне увагу їхній кумир…

— Ого, я не думав, що це впливає, — сказав Сева, поглянувши на мене. Всі інші теж подивились саме на мене. Бо по факту стосунки були тільки у мене. 

Інтервʼюер також помітив, що всі дивились саме на мене: 

— Наскільки я зрозумів. то у вас, Антоне, є дівчина?  Чи готові ви, якщо не розійтись, то принаймні приховувати свої стосунки? І в інтерв’ю, тощо, говорити, що ви вільний?...