27. Майя

Коли я побачила на екрані ім’я Дмитра Сергійовича. моє серце одразу забилося швидше. Я відкрила повідомлення і прочитала, що він мені написав.

"Доброго ранку, Майє. Я прочитав те, що ти мені відправила. Подумав, може ми могли б зустрітись і обговорити твою роботу сьогодні після пар? Десь годині о пʼятій, якщо тобі зручно, я пригощу тебе чимось, бо ж ти певно будеш голодна." 

Ура! Він майже запросив мене на побачення! На моєму обличчі розпливлася щаслива усмішка. і я швидко написала відповідь: 

“Доброго ранку, так, мені зручно. Дякую!”

Коли відправила його, підвела очі на Антона і побачила, що він якийсь напружений.

— І що він пише? Твій Дмитро Сергійович "сердечко"? — запитав він не дуже приязним голосом.

 — В якому сенсі “сердечко”? — не зрозуміла я. 

— У тебе сердечко-смайл біля нього, — хмикнув Антон. — Біля його контакту.

 — А, — я відчула, що до моїх щік прилила кров. — Ну це просто смайл. Він запросив мене сьогодні після пар зустрітися й обговорити мою роботу. Він сказав, що пригостить мене чимось, це майже побачення, я така рада! 

— Це неправильно, — Антон ще більше насупився. — Він старший за тебе. 

 — Ну, йому ще й тридцяти немає, він молодий. — заперечила я. 

— І що? Все одно в півтора рази старший за тебе, хіба ні? — Антон підтис губи. — Ясно, що йому від тебе треба.

 — А може. він закохався в мене, ти не розглядаєш такий варіант? — не погодилась із ним я.  — Не всі люди погані! 

— Але ти не знаєш напевно! — заперечив Антон. — Та блін, це взагалі заборонено! Викладачу зустрічатись зі студентками! 

 — Хіба заборонено? А як же тоді обговорювати курсову?  — я знизала плечима. — Ти щось плутаєш….

— Я не про такі "зустрічання"! А про інші… Після пар він збирається кудись тебе вести, це точно заборонено!

 — Ну, я не збираюся з ним спати. — буркнула я. мене вже стали напружувати ці нотації. — А чому це так тебе бентежить? Ти що, мій хлопець?

Сказавши це, я трохи злякалася, раптом Антон розгнівається на мене. Але, на щастя, цього не трапилось. 

— Я переживаю за тебе, — буркнув у відповідь Антон. — Це що, вже заборонено? Все ж, ти дівчина.

 — Якщо що, я можу дати здачі. Але Дмитро Сергійович не такий. Він дуже вихований і порядний! 

— Порядні не намагаються спокусити студенток! — не погодився Антон.

 — А хто сказав, що він збирається мене спокусити? Це все якісь твої домисли. нічим не підкріплені! — обурилась я.  — Не треба думати про всіх людей погано! 

— Заряди телефон. І постав мене на швидкий набір, — Антон зітхнув. 

 — Добре. тільки щоб ти не переживав, — я зазирнула йому в очі. — Все буде добре, я розумію, що ти хвилюєшся за мене., але в мене є голова на плечах! 

— Він тобі подобається. А коли хтось подобається, голова не дуже працює, — він відвів погляд. — Добре, більше не будемо про це. Я піду до себе…

 — Не ображайся будь ласка, — я обійняла його, лише на мить, але відчула, що він трохи розслабився і вже не такий сердитий. — Ти завжди будеш залишатися моїм найкращим другом, це ніколи не зміниться! 

— Обрадувала так обрадувала, — буркнув Антон, закотивши очі. 

 — А що, щось не так? — я раптом подумала, а що, коли для нього я не просто друг? Раптом він трохи закоханий у мене? Тоді зрозуміло, чому Антон злиться… Ревнує мене до Дмитра Сергійовича…

Це стало для мене справжнім відкриттям. і я ніби поглянула на свого сусіда зовсім новим поглядом…

***

гортай далі, там продовження ------------>