22. Антон

До всіх цих подій, може ще рік чи два тому, ми з батьками були доволі близькі. А років пʼять тому так взагалі. Поки я жив з ними, ми були дуже дружною родиною. Я подумав, а що як без мене вони втратили цю якусь спільну ланку? Роки йдуть, вони вже старіють. Обом за сорок вже… Бляха, придумав на старості зраджувати, от же ж… 

Я навіть не міг толком думати про Майю, хоч і у нас трапився певний прогрес сьогодні. Але було не до цього. 

Але коли вона обійняла мене, серце знову забилось дуже швидко. Від неї пахло чимось свіжим, здається, яблуком і конвалією. 

— Ти дуже хороша, дякую тобі, — прошепотів, обіймаючи її у відповідь. Серце раптом забилось частіше, коли між нами стало менше вільного простору. Та що там менше, той простір просто зник, вона тепер торкалась мене, чи я торкався її тіло до тіла, хай і через одяг. І це чомусь було хвилююче… Дуже. 

 — Мені шкода, що це все збіглося, тобі, мабуть, дуже важко зараз… Я не хочу, щоб ти засмучувався, завтра буде новий день, і щось таки зміниться на краще, — прошепотіла вона так само тихо. 

А я раптом подумав, що якщо я вріжу батькові, то, скоріш за все, Майя піде… Він звільнить її, так?... Бляха… Якщо він дізнається, що вона мені подобається, він же точно звільнить її. Чорт, ну чому я про це думаю, а не про маму зараз?

— Знаєш, я дуже радий, що ми з тобою познайомились, — сказав я неголосно їй на вухо. — Я мало з ким був такий відвертий, як з тобою. Певно, ні з ким не був. 

 — Я теж якось завжди була сама по собі, ні з ким особливо не зближувалася. Тато навіть до психолога мене водив, — вона усміхнулась. — Але психолог сказав. що зі мною все гаразд, просто в мене такий характер. Що я зближуюсмя лише з тими людьми, які дуже мені подобаються…

— Але мені ти розповіла про свою ціль і все таке, — сказав я. — Значить, я тобі подобаюсь? Ну… Як людина, авжеж. Так, я це мав на увазі, — додав поспішно.

 — Так,  ти мені подобаєшся. Я дуже рада, що ми подружились, — вона усміхнулася світлою, чистою усмішкою. — Ти хороший хлопець і класний музикант. І дуже добра людина. Я впевнена, що коли ти поговориш з батьком, то все стане на свої місця. А зараз ходімо вечеряти, бо картопля вже, мабуть, захолола…

***

Наступного ранку я прокинувся в своєму ліжку і навіть засмутився через це. Мені подобалось прокидатись з Майєю і на жаль, я не знав, скільки ще в мене було часу на такі от маленькі радощі. 

Сьогодні був вихідний і я збирався зустрітись з батьком десь поза домом. Власне, я написав йому щодо цього повідомлення. Там було сказано всього пару слів:

“Треба зустрітись, не вдома”. 

Батько відповів практично одразу:

“Добре, можна в кафе біля моєї роботи”. 

“О котрій?”

“Давай за годину”.

“Добре”, — відповів я коротко і заблокував екран. 

Швидко прийняв душ, вдягнувся, вийшов з кімнати. В квартирі все ще було тихо, певно, Майя спала. Я вирішив не будити її і піти на зустріч з батьком. До того зробив собі хіба що каву…

***

Коли я зайшов до кафе, то спочатку батька не побачив. Довелось добряче обійти всі зали, щоб аж в кінці другої побачити його за крайнім столиком. 

Я підійшов і не став довго тягнути кота за хвіст. Замість привітання відправив йому те посилання і сів навпроти нього за стіл. 

Батько лише глянув в телефон, спохмурнів і поклав мобільний на стіл. 

 — Це не те, про що ти думаєш, — сказав він, насупившись. 

— Тільки мені не втирай оцього, — я підтис губи. — Що тут можна не те подумати? Ти сосешся з секретаркою, чи хто вона? — я стис руки в кулаки. 

 — Так, це моя співробітниця, але в мене нічого з нею немає, думаю, вона  влаштувала це все, щоб розвалити мій шлюб…

Я все ж не витримав і схопив його за комір прямо через стіл.

— Ти знущаєшся з мене? Ти цілуєшся з нею! Тут на фото все видно! Думаєш, мама це отак проковтне? Зробить вигляд, що вірить що та сучка тебе просто так засосала?

 — Так, позавчора ми пізно звільнились через квартальну звітність, я запропонував її підвезти, але не тому що у нас якісь стосунки, а просто бо це по-людськи. А вона, щойно ми вийшли на парковку, сказала, що “теж зацікавлена в мені” і накинулась з поцілунками. Я на якийсь час завис, розгубився, а потім відсторонився від неї, і все ж хтось зробив те фото… Хоча в офісі людей вже майже не було. Я розумію, що це все виглядає не найкращим чином, але все саме так і було! Я ніколи не зраджував твоїй матері…

***

гортай далі, там продовження ------------>