Ботанка для мажора

19. Майя

 

Я побачила, що Антон прочитав повідомлення і аж на обличчі змінився.  

 — Щось сталось? — я чомусь подумала про батьків. Раптом вони потрапили в аврію, або ще щось трапилося з ними. 

— Про мого батька вийшов якийсь скандал… — пробурмотів він і сховав телефон. — Не будемо зараз про це. Спочатку репетиція. 

 — Добре, — я зітхнула. Бачила, що Михайло вже втратив той гарний настрій, з яким ми їхали сюди, і від цього мені було сумно. 

Вони пройшли на сцену і стали налаштовувати інструменти, а я тим часом дістала телефон і вирішила все ж дізнатися, що там був за скандал. Якщо Антон щось побачив в інтернеті, то певно це вже рознесли у всіх новинних ресурсах. 

І справді, відкривши один з найбільших інформаційних телеграм-каналів, я наштовхнулася на статтю, де промайнуло знайоме прізвище. 

“Відомий бізнесмен Володимир Князь розлучаєтьсяз дружиною після того, як вона дізналася про його коханку!”

Знаючи батька Антона хоч і не дуже близько, але з розповідей тата у мене склався певний його образ, я не могла повірити, що такий чоловік як він завів би коханку і ще й так спалився, що про це писали всі пабліки…

Мені здалося, що з цією історією щось не так…

***

Проте, коли Антон та його друзі почали репетицію, я  забула про всі свої переживання. Зачаровано слухала їх, мені дуже сподобалась і пісня, і виконання, в Антона був такий голос, що в мене аж метелики в животі запурхали… Хоча і всі інші теж були на рівні, але мій погляд все одно повертався до Антона, і я мимоволі згадала, як він вночі мене обімав… Мене кинуло в жар при цій думці, і я аж розсердилась сама на себе.

Я ніколи не  піддавалася емоціям, завжди була навчена мислити логічно і зважувати всі “за” і “проти”, а тут ніби збилися якісь налаштування. Невже Антон мені подобається? Чи це просто музика так на мене вплинула? 

Вони закінчили грати, зпинилися на сцені, щось обговорюючи, а я наблизилась до них. 

 — Ну як? — спитав мене Всеволод, усміхаючись. — Сподобалась пісня?

 — Дуже! — кивнула я.  — Вона дійсно крута! 

— Це буде пісня на конкурс. Вона ще трохи сира і часу мало, — сказав Антон. — Нам треба її допиляти. Але хотілось би пройти принаймні відбіркові. Це було б показником, що ми не просто любителі. І ще на одну ми будемо писати слова зараз після репетиції. Ту мелодію, що написав я. 

 — Класно, — сказала я. — Мені здається. у вас є гарні шанси перемогти! 

— Якби ж дехто ставився до всього серйозно раніше, — Сева скосився на Антона. — Тоді може так. А поки що ми ледь встигаємо в останній вагон. Не факт, що ми зможемо витиснути з цього часу достатню для перемоги якість.

— Я дуже стараюсь,  — буркнув Антон, насупившись. 

 — Я можу взяти над Антоном шефство, — озвалась Ліза, чим одразу викликала в мене неприязнь.  — Буду тримати на контролі, щоб він не пропускав репетиції. І почнемо прямо сьогодні, ви всі можете відпочивати, а ми з Антоном не вийдемо звідси, поки не напишемо нову пісню! 

 — Я можу теж залишитись із вами, — сказала я. — Іноді сторонній погляд може допомогти, бо у вас може бути вже “замилене око”, а я побачу все не як виконавець, а як слухач…

— Я думаю, дилетанти навряд можуть чимось тут допомогти, — хмикнула Ліза. — Ти ж взагалі в цьому не розбираєшся. І ти навіть не фанатка. 

 — Я фанатка, — я підійшла до Антона і взяла його під руку. — Правда, Антоне? 

— Ну, напевно? — він запитально поглянув на мене. — Хоча ти ж не чула наші попередні пісні? Тільки те, що репетирували тут. 

 — Так, але я обов’язково послухаю усі ваші пісні! Мені дуже цікаво… Хоча, звісно. якщо ти не хочеш, щоб я була присутня, я поїду додому. 

— Я такого не казав, — він похитав головою. 

— Майє, вони можуть тут довго сидіти. Давай я тебе на мотоциклі відвезу? Що скажеш? Можемо на шляху заїхати за морозивом, чи ще чимось. Що ти любиш? — раптом запитав Всеволод, лідер групи.

 — Добре, — кивнула я. Мені хотілося якось помститися Антону за те, що він потакає Лізі…

Ось і чергова глава!

Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна, ви вводите тільки пошту і придумуєте пароль, або як в інших додатках, реєструєтесь прямо через фейсбук =) 

Якщо зареєструєтесь, будете завжди мати цю книгу під рукою, щоб читати щовечора) 

Також чекаю на коментарі!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше