13. Майя

Я розповіла своїй подрузі Карині про мою розмову з Дмитром Сергійовичем, і чекала, як вона на це зреагує. 

— Ухти! Мені треба подробиці! Колись вже, що ще він там тобі казав? Він тебе торкався? Може типу випадково? — стала допитуватись вона. 

 — Він зняв у мене з рукава пушинку, зробив це так ніжно, — я зітхнула. — Ой, я не можу, мені хочеться. щоб скоріше настало завтра, і ми з Дмитром знову побачились…

 Раптом я почула, як двері десь в вітальні чи то на кухні гучно грюкнули.

 — Ой, схоже, А… — я ледь не сказала “Антон прийшов”, але вчасно спохопилася. — Тато прийшов! Треба розігріти йому вечерю, поговоримо завтра. добре? . 

— А що це він вночі приходить? Так пізно? Вже майже дванадцята! 

 — Кудись їздив із своїм шефом, — на ходу придумала я. — У відрядження. 

— Зрозуміло, — вона зітхнула. — Ну добре, тоді завтра зідзвонимось. Бувай!

 — Добраніч… — сказала я і завершила розмову. 

Потім вийшла в коридор і побачила, що на кухні горить світло. 

 — Ти тут? — гукнула я і штовхнула двері. 

Антон їв тістечко і запивав його дитячим шампанським. Він замазався кремом прямо на носі і виглядав дуже кумедно, хоч і був чомусь насуплений. 

— Тут, — буркнув він, не дивлячись на мене.

 — А чому ти їси солодке? Я зараз розігрію плов, — сказала я.  — І сердитий якийсь… Чекай…

Я взяла серветку, підійшла до нього і обережно зняла з його носа крапельку крему. 

 — Все, тепер красивий. — усміхнулась до нього. 

— Красивіший за твого Дмитра? 

— За мого Дмитра? — здивовано перепитала я. Наче нічого не говорила йому про свого викладача, звідки він тоді дізнався. що Дмитро мені подобається?  І раптом до мене дійшло. — Ти що. підслуховував мою розмову? Це негарно! 

— Я не підслуховував, — Антон насупився. — Ти просто так голосно горланила про нього, що в цій малій халупі не можливо було цього не почути! 

 — Ну вибач… — насупилась я. — Але ти теж тихо підкрався. Міг би подзвонити в двері, або хоча б сказати. що вже прийшов! 

— Я думав, що ти спиш. Не хотів будити, — буркнув Антон. — Потім вирішив постукати в твої двері коли зрозумів, що не спиш, хотів запросити на кухню, але почув, що почув. Я не підслуховував. 

 — Ну о’кей, я не ображаюсь, — махнула рукою я. — Дмитро Сергійович — це мій керівник куросової, от і все. А ти що, подумав, що це мій хлопець? 

— Ага, щось таке, — я кивнув. — Ну, я маю знати, хіба ні? Ми типу сусіди. І ти дівчина. Стрьомно за тебе. Я типу несу за тебе відповідальність, раз вже ми сусіди… 

 Мені стало трохи соромно, що я накричала на нього. Може, він і справді турбувався про мене…

 — Вибач, — сказала примирливо. — Зараз погодую тебе. Ми справді сусіди, тож маємо жити дружно… А що це за шампанське? Що святкуєш?

— Мене взяли на роботу. Ну, в той бар. Нас всіх взяли. Ми підписали договір, — відповів він, усміхаючись. — Правда, є і погані новини. Окрім цієї хорошої. Батько був в тому барі і бачив мене. А коли ми поговорили, сказав, щоб я цим не займався. Хоча, я нічого іншого від нього в принципі не чекав, не знаю, чому я злюсь. Це була очікувана реакція. Син, який грає в барі, для нього сором, а не гордість, — Антон зітхнув.  

 — Клас. вітаю! — вигукнула я. — А щодо батька… Може, мені з ним поговорити і пояснити. що грати в барі не гірше, ніж працювати вантажником? 

— Краще не чіпай його. А то ще й тебе вижене з роботи. Нам обом наразі це невигідно. 

 — Ну дивись, якщо що, я на твоєму боці, — усміхнулась я. — Ми справді маємо підтримувати одне одного…

— Ну, хлопці з групи мене підтримали. І Ліза теж. Ну, наша вокалістка, вона перша підтримала… — Антон усміхнувся, може, від того, що згадав цю Лізу? 

Якось мені не сподобалась ця усмішка. Значить, у нього є дівчина… Ну а чому б і не було, він он який симпатичний, та ще й музикант… Певно, фанаток в нього теж купа… А ця вокалістка, мабуть, з ним на одній хвилі взагалі…

 — Ну, круто, — пробубоніла я. — Тобі пощастило…

Але в глибині душі  засмутилася…

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Також буду вдячна за сердечко книзі і коментарі!