Ботанка для мажора

7. Майя

Я була страшенно зла на Антона. Тому підштовхнула його в напрямку входу в квартиру:

 — Давай, іди, сам з сусідами розбирайся, бо це ти винуватець халепи! 

— Що? Куди? — він все ще виглядав сонним. — Мені водоспад снився… Нащо розбудила… — він підійшов до шафи. — Дай вдягнутись, чи хочеш подивитися на мене голого знов? — він хитро усміхнувся.

 — Вдягайся і йди до дверей, я піду поки їм відкрию, але ти зразу приходь теж! — розлючено буркнула я і побігла до вхідних дверей. 

На порозі стояла жінка пенсійного віку, в похапцем накинутому махровому халаті і м’яких капцях. 

— Чим ви там займаєтесь?! У мене квартиру затопило! Будете платити за ремонт!

 — У нас трубу прорвало, — на ходу вигадала я. — Я все перекрила, зараз приберу воду. Вибачте за незручності! 

— Я викликаю поліцію! Ви маєте відшкодувати мені ремонт! 

 — Добре, викликайте, — буркнула я. З зовнішнього вигляду жінки не було схоже, щоб у неї був якийсь крутий ремонт. Зателефоную Володимиру Валерійовичу, він розбереться з цим.  — Хай складуть акт, бо ви ще захочете таку суму відшкодування, що й нову квартиру на неї можна буде купити…

— Вже викликаю! — сказала вона і тут же я побачила, як до коридору виходить Антон.

Він був вдягнений тільки в шорти, а торс так і лишив голим.

— Вибачте, це через мене, я вчора купався, а потім якось не вимкнув воду… — він поклав руку на стіну і ніби навис наді мною, хоч і дивився на бабку.

 — Ну, я можу й не викликати, — бабця чогось розгубилася. — Я все одно мала ремонт робити, то ви просто купите мені нові шпалери. І я не буду мати претензій. 

— Домовились, — Антон підморгнув їй. 

 — Тоді я принесу чек з магазину, — сказала вона і тут же пішла. 

 — Схоже, ти розбив їй серце, бабця в тебе закохалася, — сказала я з усмішкою полегшення. 

— Авжеж, я ж такий класний красунчик, — він усміхнувся і задер носа.

 — А тепер, красунчику, бери ганчірку, і пішли вимочувати воду, — скомандувала я. 

— Може, ти якось сама? Я он нам бабки на бабку зекономив… Не люблю мікроби, — він поморщився, поглянувши на мокру підлогу.

 — Потоп ти влаштував, то й прибирати маєш сам, — обурилась я. — Я й так з доброю душею вирішила тобі допомогти! Можеш узяти швабру з віджимом, щоб ручки не попсувати! 

— Якщо я підчеплю якусь хворь, то бцде на твоїй совісті, — буркнув він, але швабру взяв…

***

Поки ми прибрали в квартирі, то вже й весь сон пройшов. 

 — Вип’єш чаю? — запитала я в Антона. 

— Ага, давай, — він кивнув. — Щоб швидше заснути. Мені пісня снилась! Але я тепер не пам’ятаю її…

 — А ти пишеш пісні? — мені стало цікаво. — Можеш щось заспівати? Поки чай гріється. 

— Без розігріву, вночі? Ні, дякую, — він похитав головою. — Але можу потім показати запис. Ми зараз маємо написати нову пісню для конкурсу.

 — Ну добре, покажеш. А що за конкурс? — зацікавилась я. — Це будуть показувати на телебаченні?

— Якщо пройдемо попередній відбір, то попадемо на тв-шоу, — він кивнув. 

 — Ясно, а в мене теж мрія, я хочу потрапити по обміну в США, — поділилась я. — Хочу попрацювати в тамтешніх лабораторіях, але для поїздки треба чимало грошей, тож це, мабуть, так і залишиться моєю мрією. Зараз мені аби тата вилікувати, а все інше не так важливо…

***

Ми випили чаю з м’ятою і ромашкою і пішли кожен до своєї кімнати. Я якийсь час крутилася в ліжку, все було незвичним, не таким, як удома. Але потім усе ж втома взяла своє, і мене зморив сон. 

Не пам’ятаю, що мені снилося, але, здавалося, минуло зовсім мало часу, і я знов прокинулась, та вже був ранок. Через щілинку у фіранці в кімнату лилося яскраве сонячне світло. А поруч зі мною солодко посопував Антон. 

Я аж очі протерла, думаючи, може, це ще якийсь дивний сон триває, але ні, Антон не зник, він тільки раптом обійняв мене, все так само не розплющуючи очей. 

 — Ти що тут забув? — вигукнула я, вириваючись з його обіймів…

Ось і чергова глава!

Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна, ви вводите тільки пошту і придумуєте пароль, або як в інших додатках, реєструєтесь прямо через фейсбук =) 

Якщо зареєструєтесь, будете завжди мати цю книгу під рукою, щоб читати щовечора) 

Також чекаю на коментарі!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше