5. Майя

Антон був симпатичним хлопцем, от тільки якимось інфантильним. Навіть не розібрав речі, довго сидів у телефоні, потім випросив у мене гроші і кудись втік. Якщо дві тисячі йому треба віддати за оренду чогось там, то тоді на життя йому залишиться лише тисяча в місяць. Негусто… Певно буде намагатися позичити в мене, але Володимир Валерійович узяв з мене обіцянку ні в якому разі не давати його сину грошей понад зазначену суму. 

Я приготувала вечерю і поїла, залишивши пів каструлі борщу для свого сусіда. Потім подивилася телевізор, посиділа трохи в інтернеті і вирішила лягати спати. Зрештою, мене ніхто не зобов’язував його чекати. Мене ж не прислугою найняли, захоче їсти, сам розігріє і повечеряє. 

Тому я замкнула двері і пішла спати. Але, здається, варто було мені заплющити очі, як я почула довгу трель дверного дзвінка. 

Це же хто? Я ж давала Антону ключі…

Накинула халат, підійшла до дверей. визирнула у вічко. За дверима стояв Антон. 

Я відчинила і насупилась, дивлячись на нього:

 — Між іншим, я вже лягла спати! 

— А що так рано, ще навіть півночі нема, — він теж насупився.

 — Бо нам на дев’яту на пари, — нагадала я. — Отже, треба встати о сьомій, щоб зібратися, поснідати і спокійно дістатися на метро до універу. 

— Хто ходить на першу пару? — він округлив очі. — І взагалі, звідки ти знаєш мій розклад?!

 — Твій тато мені дав його, і сказав, щоб я стежила, аби ти не запізнювався, — відповіла я.  — Вечеряти хочеш? Є борщ, можу розігріти. 

— Давай, — він кивнув. — Хотів зайти по суші, але грошей надто мало. Може дійсно погодитись грати в барі з групою… Ну, а що, батько сам казав, щоб я працював! І пофіг що йому потім прилетить від знайомих, якщо дізнаються! Це точно не круто, щоб син мільярдера працював в барі!

 — Ну, якщо ти любиш грати, то, певно, краще заробляти улюбленою справою, ніж якоюсь іншою роботою, яку ти ненавидів би, — замислено сказала я.  — Наче твій батько не ставив умов про заборону конкретної роботи, тож ти цілком можеш спробувати..

— Він написав, що окрім як грузчиком мене ніким не візьмуть! — додав Антон обурено.

 — А ти доведи йому, що можеш сам заробляти, — запропонувала я. — Якщо він побачить, що в тебе щось виходить, то змінить свою думку!

— І тоді ти залишишся без роботи! — він усміхнувся. — Ну, мене влаштовує!

 — Пошукаю іншу роботу, — я знизала плечима. Не буду ж йому казати, що його батько пообіцяв мені купу грошей, якщо Антон візьметься за розум. Хай думає, що я теж три тисячі в місяць отримую…

Я пройшла на кухню, підігріла борщ і насипала йому в тарілку. 

 — Смачного! А в тебе музична група? Я й не знала.. Як вона називається?

— Дякую, — буркнув він. — Так, музична, «Heavens». Батько про неї деталей не знає. Тож не кажи. Це не стосується твоєї роботи, адже так?

 — Добре, не буду казати…

***

Я прибрала зі столу і пішла до своєї кімнати, а Антон пішов у ванну, потім я чула, як грюкнули двері його спальні. Тоді я заснула, мені наснився хороший сон, немов я маленька дівчинка, і біжу по полю ромашок, а там вдалині стоять мама і тато і усміхаються, дивлячись на мене. 

Аж раптом я прокинулась. Було ще темно, я зрозуміла, що мені хочеться до вбиральні. Намацала під ліжком капці і, навіть не вдягаючи халат, в одній нічнушці. вийшла з кімнати. Відчула, що під моїми ногами щось підозріло хлюпає. Що за дурня?

Я клацнула вимикачем і побачила, що вся підлога в коридорі вкрита тоненьким шаром води. Погане передчуття штовхнуло мене до ванної, я відчинила двері і побачила повнісіньку ванну, в яку продовжувала литися вода, перетікаючи через край. 

Відразу сон як вітром здуло. Я кинулась до крана і перекрила воду. Потім помчала в кімнату Антона, підковзуючись на мокрому лінолеумі. Увімкнула світло і закричала щодуху:

— Вставай, у нас потоп! 

Він одразу підскочив з ліжка без ковдри і тут я зрозуміла, що він абсолютно голий. Очі самі собою ковзнули вниз і я помітила великий…

— Ой! — я зойкнула і затулила очі руками, рясно червоніючи і зовсім забувши про воду…

Ось і чергова глава!

Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна, ви вводите тільки пошту і придумуєте пароль, або як в інших додатках, реєструєтесь прямо через фейсбук =) 

Якщо зареєструєтесь, будете завжди мати цю книгу під рукою, щоб читати щовечора) 

Також чекаю на коментарі!