4. Антон

Єдиноріжка дивилась на мене, як на якогось розумово відсталого. 

— Що? — я насупився. — Чого це я Оля?! 

 — Моєму тату не можна знати, що я живу з хлопцем, — суворим голосом сказала вона. — Тому я сказала, що переїхала до подружки Олі. А пацана в мене немає, можеш не переживати! 

— Чого це мені переживати? — хмикнув я. — Тут хоч телевізор є? — я зайшов глибше в квартиру. Все було таким… Не знаю, старим, не стильним, жахливим… Мені хотілось все тут нафіг викинути. 

 — Так, у вітальні, — кивнула Майя.  — Можеш дивитися. 

Ні, це точно якийсь розводняк. Ну не міг батько зі мною так вчинити. Треба поїхати до нього і сказати, що все я виправлю. Головне хай квартиру поверне, бо я тут спати не зможу. 

— Зрозуміло, — я дістав мобільний  і написав батькові.

“Ти вдома?” 

А точно, я ще хотів заселфітись, щоб його пошантажувати. Я пройшов вглиб квартири і всівся на диван. Пошукав найжахливіший ракурс і зробив селфі. Це про всяк випадок, якщо він по-хорошому не захоче квартиру повертати… 

Телефон сповістив про нове повідомлення, я його відкрив. Писав батько: 

“ Ти вже поселився? Майя  розповіла тобі про мої вимоги?”

“Якусь дурню про те що гроші у неї? Ти це все серйозно?” — відповів я питанням на питання. І все ж не витримав і додав фотку. — “Поглянь на цей жах!”

“Цілком пристойні умови, — відповів він. — Я в твої роки жив у гірших. Майя буде тобі видавати певну суму в день, щоб вистачило на кишенькові видатки. Якщо захочеш мати більше на розваги, спробуй заробляти сам. “

“І скільки ж вона мені “видаватиме”? Мені тільки на бензин сам знаєш скільки треба!” 

“Сто гривень на день на проїзд, або можеш узяти одразу за місяць, три тисячі гривень. Тільки якщо ти їх одразу витратиш, більше не проси. Продукти вона купуватиме сама, так само різні засоби гігієни. Одягу в тебе достатньо, тож якось проживеш без покупок.”

“Це… Батьку, та так навіть волоцюги не живуть!” — обурився я. 

“Якщо цього мало, ти завжди можеш заробити більше, — повторив батько. — Твої власні гроші ти зможеш витрачати як завгодно.”

“Ти що, пропонуєш мені… працювати?!” — в шоці запитав я.

“А чому б і ні? Можна влаштуватися кур’єром чи роздавати оголошення, чи вантажником у магазин… На неповний робочий день, щоб без відриву від навчання. Можна і розумовою працею зайнятися, але з цим у тебе проблемно, тож спершу раджу спробувати фізичну…”

“Я потягну спину чи взагалі її зламаю! А ти будеш потім мене лікувати! Ти цього хочеш?!”

“Ти що, назвав мене тупим? Серйозно?!”  — додав, перечитавши останнє речення. 

“Не те, щоб ти був тупим, але ти ледачий. В офіс, боюся, ніхто не візьме тебе працювати”, — прилетіло у відповідь. 

“Ясно…” — я підтис губи. Як же мене все це дістало. — “Ну і … котись зі своїми грошима! Захотів наді мною познущатися?! В тебе прекрасно вийшло, радій!” — я заблокував екран. 

А потім раптом згадав дещо… Репетиція! Бляха! 

Поглянув на час і побачив, що у мене ще є майже ціла година. Від серця відлягло. Бензин в машині ще є, тож я встигну доїхати. А бля, ще треба гітару забрати, чому я одразу її не забрав? Бляха!

А ще здається сьогодні ми мали платити за оренду студії на місяць… 

— Так, я маю поїхати… — сказав до єдиноріжки. — Дай мені грошей. Батько сказав, можу взяти всі три тисячі. 

 — Якщо візьмеш зараз три тисячі, то потім цілий місяць нічого не отримаєш, — попередила вона. 

— Мені тільки двушку треба заплатити за оренду, свою частину, — я насупився. 

Майя мовчки почапала у свою кімнату, а потім повернулася з грошима:

 — Тримай…

— Дякую, — я зітхнув. — Поїду тоді, Єдиноріжко. Ти будеш тут? Дай мені мої ключі, у мене є ключі? 

 — Так, ось твій ключ, — вона взяла з тумбочки невеликий ключик і простягнула мені. — Я буду тут, але не затримуйся надто довго!  Бо тобі завтра в універ на пари…

Ось і чергова глава!

Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна, ви вводите тільки пошту і придумуєте пароль, або як в інших додатках, реєструєтесь прямо через фейсбук =) 

Якщо зареєструєтесь, будете завжди мати цю книгу під рукою, щоб читати щовечора) 

Також чекаю на коментарі!