Розділ 8

— Оскаре, це просто фантастичний апарат. Виходить настільки точна діагностика, що кожного разу дивуємося. Головне — правильно налаштувати. Недарма наші працівники їздили за кордон на стажування.

— О! Це гуд. Дуже сильно гуд, — мішано промовляв й посміхався власник Центру, смакуючи недешеве біле вино, яке Вус обирав особисто. Оскар його точно зацінив, бо показав на бокал і повторив: — Так, сильно гуд.

— За нього щоденно дякують і лікарі, і пацієнти. Я — про апарат, — для чогось додав Вус, а Оскар розсміявся, сприйнявши поправку за жарт. Та й нехай собі. Головне, що у нього гарний настрій.

Буймир сам собі дивувався. Він балакав і балакав, й зупинитися не міг з тієї миті, як Оскар запитав його про роботу. Спочатку хотів довести власнику Центру, що той недарма платить йому чималі гроші. А потім так захопився, що вже й забув про свою основну мету на цей вечір.

Вус пригубив вино, бо в горлі пересохло, і несподівано виявив, що на його світлих штанах лежить серветка, яку він туди не клав. Невже Рада постаралася? Звісно, вона. Більше нікому.

Він мимоволі затримав на ній погляд. Дуже гарненька і не зовсім звична з новою зачіскою, вона намагалася порозумітися з дружиною Оскара. Здається, вони розмовляли про малюків.

Так, це була його найвдаліша ідея — попросити про допомогу саме Раду.

А от «Медуза», як іменувала Жанну Рада, дістала його значно більше, ніж він думав. Поки в кабінеті невропатолога поруч знаходилася його фіктивна наречена, несподіване самовикриття заступниці здавалося Буймиру не таким вже й страшним. Та з наближенням часу вечері Вус вже тихенько лаяв Жанну й міркував, що ж робитиме, якщо Оскар все ж передумає залишати його директором Центру. Знайти хорошу роботу лікарю не так вже й просто. А щоб ця робота ще й стала улюбленою, так це взагалі мусить суттєво пощастити.

— А ПРП-терапія (лікування суглобів за допомогою власних тромбоцитів пацієнта — прим. автора) робить справжні дива. Кращої альтернативи для хірургічного лікування суглобів не знайти, — продовжив Вус, тимчасово відмахнувшись від думки про заступницю. Хоча свою увагу він спрямував на Оскара, Вус якимось чином відчув зацікавлення Ради. Вона перестала теревенити з Матильдою, тихенько сиділа поруч й пила мінеральну воду. Її ненав’язлива увага заохотила Буймира ще більше, і він заходився розписувати свою роботу більш ретельно. Бо саме Вус, як травматолог та ортопед, і впроваджував нову методику в Центрі. — Побічних ефектів жодного разу не спостерігалося. А процедура тривалістю у двадцять хвилин і, головне, результат, пацієнтів дуже тішать. Навіть черга утворилася! — задоволено завершив Вус.

Він насправді пишався тим, що робив. В міській лікарні йому б не довірили настільки важливу справу навіть у тому випадку, якби могли її собі дозволити. Там було занадто багато претендентів на виконання нових методик.

Жанна не помилилась — роботу він отримав завдяки батькові. Але не тому, що той мав можливість заплатити за це місце. Вусові-старшому зателефонував його колега з Німеччини та розповів про пошуки кандидатури на посаду директора. Про мрії «медузи» посісти крісло керівника Буймир не здогадувався. Йому здавалося, що вона цілком задоволена посадою, яку посідала. Він помилявся.

Щоправда, під час співбесіди з’ясувалося, що Оскар хоче бачити директора щасливо одруженим. Однак Вус не надто довго міркував, перш ніж повідомити власнику Центра, що вже має наречену. Тоді йому здавалося, що кожна з його коханок у будь-який момент може стати його другою половинкою — якщо Оскар надумає перевірити виконання життєвої програми Вуса. На щастя, у наш час не потрібно займати чергу, щоб аж за три місяці обмінятися обручками.

Зрештою, і розлучитися зараз теж дуже просто. Хоча Буймиру вже за тридцять, заводити нащадків він не поспішав. А без дітей розлучення оформляють доволі швидко. Загалом справа з одруженням виглядала елементарною, але тільки до того моменту, коли Оскар вирішив проінспектувати роботу Центру, а заодно й Вусів сімейний стан — з подачі, як виявилося, колишньої та злопам’ятної старости Жанни.

Буймиру надто подобається його робота, і він нікому не дозволить позбавити його задоволення. Тільки так, і не інакше.

— Я безмежно щасливий, що працюю в Центрі, — вигукнув Вус трохи пафосно, але він ніколи не приховував, якщо йому насправді щось припало до душі. У цю мить його погляд впав на Раду, і Вус нагадав собі, що про наречену забувати не варто. — Ми обоє безмежно щасливі.

Не довго думаючи, взагалі не міркуючи, Вус миттю обійняв Раду за плечі. І не тільки заради ролі, яку він грав. Можливо, навіть не заради того, щоб показати — «ми разом». Буймирові справді подобалося до неї торкатися. Відчувати під пальцями оксамитову шкіру та тендітний стан. А ще легкий трепет, який цілком міг бути його вигадкою. Та краще б ні. І чому краще, спокійніше не аналізувати.

Невже він — такий собі «енергетичний вампір», лише досі про це не знав? Швидше Рада — надто приваблива маленька жіночка, щоб хтось встояв і не обійняв.

Хтось?

Від цієї думки Буймирові стало якось некомфортно, і він притиснув до себе Раду ще сильніше. Вона підвела на нього здивовані, а потім обурені, і знову здивовані очі, і Вус негайно забув, навіщо прийшов до ресторану. Нахилився та поцілував Раду так, як йому хотілося — міцно.

— Дуже велике гуд! — долинуло через стіл, і Вус отямився. А ще на його пальці опустився підбор. Чи навпаки? Ні, здається, спочатку відреагував Оскар, а вже потім Рада. Та Буймир навіть не скривився.