Сновидіння, у яке потрапила Зоряна цієї ночі, було незвичайним. Дівчині привиділося, що босорка жестом кличе її доєднатися до подорожі.
-Ми на мітлі полетимо?
-Так! - підтвердила старенька.
Не встигла руда гостя вмоститися позаду чаклунки, як дивний транспорт зрушив з місця, заколихався у повітрі, через димохід вилетів на вулицю та підійнявся вище за хмари.
Нічні Карпати виглядали містично і манили дівчину у свої обійми. З висоти свого польоту вона бачила, як люди перетворювалися на вовків, лисиць, котів та тікали в лісні хащі для полювання. Іноді серед хмар з'являлися такі ж мандрівники на мітлі, як і вони з босоркою. Біля озер, на деревах поміж гілок, сиділи справжні русалки. Бачила Зоряна й водяного, й болотяника, й навіть однооке лихо. В голові не вкладалося, що ці всі істоти справжні, а не вигадки митців.
Проте чудасія залишилась позаду, а попереду виднівся мегаполіс столиці, що мерехтів різними кольорами світлодіодів.
Босорка припаркувала свою мітлу в темному провулку поряд з місцем, де Зоряна та Марина святкували вдале завершення справи з хакерами.
-Поспішай, правда зачекалася, - пролунав голос бабці, але коли дівчина повернулася, щоб уточнити чи не небезпечні такі прогулянки, то побачила, що босорки вже й сліду не було.
Відступати виявилося запізно, тому довелося вперто йти на зустріч таємниці. Чомусь Зоряну лякала така перспектива, але дізнатися, що ж насправді сталося та виправдати себе було важливіше.
Опинившись у знайомій атмосфері, пам'ять поступово почала повертатися, але дівчина не очікувала, що тепер побачить ситуацію з боку.
Перед нею за столиком сиділа її копія та Марина, яка сплачувала чек за напої та піцу. Вправна офіціантка видала решту та поставила перед ними по додатковому коктейлю.
- Подарунок від закладу, дівчата, - з посмішкою пояснила вона і повернулася до роботи.
- Ну, хто ж від такого відмовляється? - зі сміхом запитала Маринка й за раз влила в себе різноколірну рідину.
Зоряна засміялася, реагуючи на зухвалий вчинок подруги, відсалютувала своєю порцією і вчинила так само.
Тепер, спостерігаючи за всім з боку, руда красуня помітила, що саме від цього останнього коктейлю вони з Мариною й почали поводити себе наче одурманені або сп'янілі та й погляд офіціантки, який переслідував їх аж до дверей не був дружнім та виглядав підозріло.
Зоряна скористалася тим, що це лише сновидіння і, що її ніхто не бачить та зайшла за прилавок піцерії.
Добре, що наважилася, адже хитра офіціантка якраз ховала блістер з якимись пігулками в кишеню помаранчевого фартуха.
Поліцейська уважно придивилася до робітниці. Раніше вона її тут не помічала, але виходить дівчина їх добре знала, тому що стороннім людям заборонені препарати в коктейлі просто так не підмішують.
Оскільки подруги були постійними клієнтами закладу, то Зоряна неодноразово помічала камери відеоспостереження, записи з яких тепер не аби як згодяться їй, щоб виправдати себе у вбивстві Яна Стешевського.
Не встигла дівчина згадати про померлого, як він власною персоною завітав до піцерії. Не просто завітав - він цілеспрямовано рушив до офіціантки. Між ними зав'язалася сварка.
Звісно ж Зоряна, наче губка, вбирала в себе інформацію. Виходило, що ця новенька офіціантка - колишня Яна. Саме до неї він і приходив того дня, коли вони познайомилися. Проте зухвала витівка Зоряни зруйнувала відносини пари й чоловік, покинувши колишню пасію, почав залицятися до нової знайомої.
Дівчина не пробачила такого і помстилася Зоряні, підмішавши пігулки до напою.
Після бурхливої розмови з колишнею, турботливий Ян відвіз одурманену Марину додому і передав з рук в руки родичам. Потім повернувся в автівку та спробував привести до тями Зоряну, але вона вже встигла міцно заснути на передньому сидінні. Всі потуги розбудити її були марними, тому чоловік вирішив не залишати дівчину саму та забрав до себе.
Згодом до нього у квартиру прибігла й вже знайома офіціантка.
Поки Зоряна під впливом пігулок бачила третій сон ці двоє сварилися. На емоціях, коли Ян повернувся до колишньої спиною, вона дістала з сумочки шприц і щось вколола чоловіку в плече. Отрута подіяла швидко і за лічені хвилини Ян Стешевський відправився на той світ, а вправна офіціантка вже мертве тіло перетягнула в спальню та вклала поряд із Зоряною. Здивуванню останньої не було межі, адже чоловік мав спортивну статуру й велику вагу, але злочинницю це не зупинило і вона виконала свій план до кінця.
Наостанок офіціантка послала повітряний поцілунок парочці й пішла геть. Дівчина навіть не стала відбитки пальців витирати, тому що була впевнена, що всі підозри одразу впадуть на руду розлучницю.