Розділ 2. Суперниця

Біля мене стояла висока красива брюнетка у звичайних синіх джинсах та футболці. 

- Пані Євдокіє. Ви мусите мені допомогти! - заламуючи руки, мовила красуня. 

- Та кажи вже. Чи такий довгий шлях подолала, щоб я твої думки читала?

- Пробачте. Мені суперниця жити не дає. Усе їй дістається. Що б я не робила, читачі наче табунами до неї скачуть.

Дівчина представилася Олесею Підгірною відомою київською письменницею. 

- Ось дивіться мій аккаунт. У мене раніше була тисяча підписників, а тепер лише сімсот. А у неї тепер близько двох тисяч. Та ще й книги постійно у топі. Я знаю, що вона накручує перегляди, щоб книги були більш привабливими.

- Тоді чого ти не звернулася у техпідтримку? - мені досі було не зрозуміло, що їй від мене треба. Мені почало вже злити те, що вона витрачає мій час. Бо вона настільки просилася, що їй своє місце у черзі віддала молода пара. А ось їм моя допомога була дуже потрібна.

- Зверталася. Вони сказали, що не бачать проблем. А вона така хитра, робить це так, щоб не попастися. Але мені вона про це проговорилася при зустрічі. 

Наступні двадцять хвилин вона показувала переписку з цією авторкою та розказувала, як страждає через те, що хотіла справедливості, а суперниця тепер намагається її звести. 

У переписках Олеся намагалася вивести ту на чисту воду, але дівчина тільки сміялася, кажучи, що у тієї немає доказів. У наступних скрінах авторка під ніком Марія Роузі розказувала у своєму твіттері, що  Олеся її шантажує та наводить наклеп. Таких скріншотів було багато.

Я дивилася на картинки розуміючи, що мій вигляд складає хибне враження.

- Так, у тебе є докази. Я все зроблю по справедливості.

- Дякую пані Евдокіє! - ледь не запищала Олеся, схопивши мене за долоню та почала її трясти.

- Йди вже. Не затримуй чергу. 

Дівчина, ще раз подякувала та побігла на вихід. 

Дивлячись, як її темна шевелюра зникає за дверима, я розпливлася у посмішці. Навколо мене відразу ожили тіні. Одна з них оплела руку, наче змія. 

Я погладила її, повертаючи собі справжню подобу. Обличчя стало більш зморшкуватим, і його вкрили бородавки, а очі налилися кров’ю. 

Та тінь, що була схожа на змію сповзла по сукні на підлогу та швидко зникла за вхідними дверима.