На початок

Видіння завжди приходили раптово, хвилею опускались на мене і викидали з реальності. Кожного раз старалася підготуватися і зрозуміти, який у мене стан перед тим, як це стається, але нічого не виходило. 

Видіння завжди приходили несподівано і так само як прийшли, зникали, залишаючи мене в сум’ятті стояти і обдумувати їх значення. Про кого вони, для чого були показані і чому я взагалі їх бачу? 

Я не знала відповідь на це питання і ніхто не міг її мені дати. Ось чому, я просто звикла до цього, навчилася існувати разом з ними і з кожним днем це ставало легше, поки не зрозуміла, що жодних проблем це не вирішило. 

Я переходила дорогу. Якщо зараз швидко перебіжу першу частину, машина проїде за мною і нічого не станеться, от тільки, перед очима замиготіли образи і я не встигнула пройти вчасно. 

«У незнайомому їй приміщенні жінка з чорнявим волоссям, варила якесь зілля. 

—Чудово. Просто чудово, — шепотіла вона. 

—Тепер дати йому настоятися 20 хвилин і все буде готово, — продовжувала говорити вона. 

—Що ж, зілля готове. Потрібно, лише зачекати клієнтку. 

А потім вона підійняла голову і Ельзі здалося, що та жінка подивилася прямо на неї. Вона лукаво посміхнулася і з її губ злетіло тихе і ледь чутне

—Старі Мухомори.»

В реальності їй сигналила машина, а водій скоріш за все, обливав її брудом. Не потрібно було бути провидицею, щоб здогадатися. 

 — Спочатку не дивляться куди йдуть, а винним зроблять тебе і ніхто не буде питати, хто винен. 

— Заспокойтеся, — сказала я, повернувшись, і продовжила, — Ви ж не збили мене, тому можете спокійно їхати далі. 

Це була ще одна моя здібність  — гіпноз, його навчилася для того, щоб було простіше вести справи з небажаними свідками. Не мала ж я їх вбивати, врешті решт? Тому знайшла для себе такий варіант. 

Чоловік слухняно сів у свою машину і вирушив далі, я тим часом, теж направилася у своїх справах, але слова жінки з видіння засіли у моїй голові. Що ще за Старі Мухомори і чому вона згадала про них? Також якесь значення мало зілля, тому що у видінні кожна, навіть найменша деталь, мала трактування. 

Насправді, я просто старалася відволікти себе, щоб не відчувати страх від того, що мене справді могли збити і добре, якщо б у мене був тільки перелом ноги, але могло статися щось набагато гірше. Вперше за довгий час я злякалася свого дару. 

Раніше він тільки допомагав мені. Часто я могла викликати видіння на контрольній і дати правильні відповіді, допомогти людям, які цього потребували, врятувати кошеня, яке застрягло на дереві і подібне. Я могла робити добрі справи і використовувати його для своєї допомоги. 

«Старі Мухомори»

А що, як та жінка, зможе мені якось допомогти, але я уявлення не мала, де знаходиться це місце. Назва була така, наче воно Богом забуте, а Вищі сили його оминають. Потрібно буде як дістануся в університет, сісти і подивитися в інтернеті. Звичайно, якщо мені дадуть це зробити. Буде чудово,  якщо в нас практична робота, тоді я зможу спокійно зайти і подивитися усе що треба. 

На щастя, відчуття не підвело і видіння було саме про цю пару, а не наступну, тому зараз я швидко шукала, але отримала лиш розчарування. Жодних Старих Мухоморів на карті не показувало. 

— Не розумію. Як це взагалі може бути? — вражено дивилася на екран, де було написано лише:

«За вашим запитом нічого не знайдено»

—Можливо це якесь старе українське село, яке зараз перейменували, чи що, але чого б це? 

—Нічого не розумію, — прошепотіла я, ще раз.     
 
Саме зараз біля мене пройшла викладачка. 

—Ельзо, якщо щось не зрозуміло, спитай, що пояснити?

Може вона щось знає? Всі були в курсі, що вона цікавиться фольклором і етнографією, то може це пов’язане. 

—Вибачте, Марино Вікторівно, а ви часом не знаєте, чи є в Україні місто Старі Мухомори?

Вона змінилася в обличчі і холодніше, ніж зазвичай, відповіла:

—Пиши практичну, Ельзо, а на твоє запитання відповім після пари. 

—Дякую вам. 

Далі я зосередилася на виконанні завдань, пояснення про те як їх виконувати, все ж прослухала, тому тепер залишалося, лиш використовувати чати Gpt i Gemini, що робила не тільки я. Смішно те, що зараз майже й обдумувати нічого не потрібно, закинув питання в чат і вже отримуєш готову відповідь, хоча задачі я завжди робила сама, бо мені справді подобалося вираховувати щось за певною формулою. 

Пара закінчилася швидко і я з нетерпінням чекала на розмову, щоб дізнатися, що ж я побачила у видінні. 

— Я попереджу, що ти запізнишся на пару. 

— Добре, все одно не хочу на неї йти. 

— Не можна так говорити, але все ж Старі Мухомори, — це селище в Івано -Франківській області. 

—То воно все ж існує. Дякувати Богу, я вже злякалася, що дахом поїхала зі своїми видіннями. Тоді ви часом не знаєте, що це за жінка могла бути? 

— Ти знаєш щось про босорок, Ельзо? — питанням на питання відповіли мені. 

— Та щось чула. 

— Думаю, це Євдокія вирішила зв’язатися з тобою, вона живе у тому селищі і допомагає людям, я знаю як дістатися туди і можу сказати тобі. 

Якщо це правда, то мені однозначно туди потрібно, що як, вона зможе навчити мене, правильно керувати цим даром або забере назавжди, зробивши вільною. 

— Так, буду вельми вдячна. Тоді ви скинете мені координати, щоб я могла завтра поїхати. 

Як добре, що сьогодні п’ятниця і мені не прийдеться чекати довго, потрібно буде зібрати усе найнеобхідніше і попередити батьків, щоб вони не хвилювалися. 

— Добре. Я детально поясню тобі ввечері. Чекай повідомлення в телеграмі. 

— Чудово, буду чекати.

Я вирушила на наступну пару з якої у нас була контрольна робота. Зосередившись, я відчула, як мене накриває видіння. 1) А; 2)В; 3) А; 4) Б … Я швидко проглянула відповіді на тести і записала, поки спогади не зникли. Далі відповіла на відкриті питання і у вільний час, який залишився, читала усю інформацію, яку змогла знайти про босорок.