3

Мирослава зранку прокинулася, вона відчуває, що добре відпочила вперше за останній рік.  Дівчина побачила на столі тарілку супу і поїла, він іще теплий. Босорка з'явилася у коричневій сукні і білому платку.

- Ти  добре відпочила, дівчино?

- Я за останній рік так солодко не спала.

Босорка усміхнулася і сказала:

- Ти відпочила тілом, тут відпочинеш і душею, а коли душа спокійна, то втома тіла дрібниці. Мене, до речі, звуть Євдокія Іванівна.

- Дуже приємно. А котра година зараз?

- Восьма ранку, через годину до мене має прийти перший клієнт, ти будеш мені допомагати. Римма приходила по тебе, я їй розповіла, що ти ненадовго залишишся у мене, увечері вона знову завітає сюди. 

Мирослава та Євдокія Іванівна після сніданку почали готуватися до прийому першого відвідувача. У нього закохані дві жінки, він хотів дізнатися кого обрати, Євдокія Іванівна сказала, що його щастя ще чекає на нього, але у нього і цих жінок різні життєві дороги. Далі люди все прихили й приходили. Десь під час візиту сьомої чи восьмої людини жінка почала читати думки людей, з кожною новою людиною  свідомість ставала для Мирослави, як відкрита книга. 

Жінка про це розповіла босорці, вона сказала, що тут сила прокидається, а за місяць чи два Мирослава стане сильною і коли приїде в Київ, то зможе допомагати людям.

О сьомій годині вечора прийшла Римма, Євдокія Іванівна кудись зникла, перед цим сказала, що не буде заважати учениці 

 із сестрою розмовляти. Мирослава і Римма сіли одна навпроти одної й почали розмову.

- Миросю, чому ти тут вирішила залишитися?

- Тому що я маю прийняти й опанувати дар бабусі Марійки, навіть удосконалити його. 

Римма подивилася на сестру так, наче бачить її вперше в житті. 

- Але ж ти ніколи не вірила у таке.

"Стара фокусниця так швидко задурила голову Миросі ", - подумала Римма.

- Ні, вона мені не задурювала голову, а відкрила мені істину, я дізналася своє призначення в житті.

- Ой, я це сказала в голос?

Римма почервоніла, наче рак.

- А я тепер умію читати думки. 

Мирослава посміхнулася, а Римма підскочила на ноги й побігла, на ходу вона викрикнула:

- Ти відьма! Сильніша за бабусю Марію!

Такого жаху жінка ще не бачила в жодної людини. Вона  шокована реакцією Римми. З'явилася босорка, вона сказала:

- Не страшно те, що Римма так відреагувала, їй ніколи не зрозуміти таких, як ми з тобою, нас не дуже люблять, а, може, не дуже нам вірять, але все одно ідуть по допомогу, коли їм це потрібно. А зараз ходімо, я покажу тобі кімнату, де ти будеш спати, поки знаходитимешся у мене.

Через кілька хвилин жінка спала солодко і міцно.