Розділ 2

Прекрасна незнайомко… 

Такий собі підкат, але сьогодні я на це зважати не буду. Поки допиваю свій коктейль, незнайомець одним махом вливає у себе перший келих віскі. Навіть не морщиться. Молодець! І чого у мене відчуття, що цей чоловік тут теж для того, щоб залити горе алкоголем? 

Та ми просто створені одне для одного! Точно мій тип! 

Коли чоловік підводиться на ноги, я розумію, що він вищий від мене на цілу голову, і це при тому, що я на підборах. 

– Потанцюємо? – подає свою руку, а я усміхаюся і киваю на знак згоди. 

Ми проходимо в центр зали, і я помічаю Ніку, яка показує мені великий палець. Схоже, подруга оцінила його зад і залишилася задоволеною. 

Чоловік кладе свої руки мені на талію, і, коли починаємо рухатись, розумію, що танцювати у нього виходить доволі добре. Навіть шкода стає, що не можу побачити його обличчя. 

Минає трохи часу, і я розумію, що другий коктейль явно був зайвим. Мої руки починають жити своїм життям, і, не втримавшись, засовую їх під кофту незнайомця. Намацую кубики на животі – і бажання танцювати різко змінюється іншим бажанням. 

– Хочеш усамітнитись? – кричить мені на вухо, і я, не задумуючись, киваю на знак згоди. 

Бачу, як його уста розтягуються в задоволеній усмішці, а рука чоловіка торкається моєї. Всього мить – і він веде мене за собою до виходу. 

Мій п'яний мозок навіть не думає суперечити, і я впевнено переставляю ногами. У незнайомця шикарне тіло – і це факт, а це я ще без кофти його не бачила! А ще підтягнутий зад, який вже встигла оцінити Ніка. 

Ми виходимо на вулицю, і прохолодне повітря б'є в обличчя. Свідомість прояснюється, але не настільки, щоб зупинити все це. 

Біля клубу стоїть машина таксі, і незнайомець галантно відчиняє для мене двері. Сідаю першою, а він поруч зі мною. Називає адресу готелю, і автівка рушає. 

– Ти не передумала? Є ще шанс втекти, – шепоче мені на вухо. 

Хмикаю, тому що нікуди тікати не збираюся. Я що, ідіотка? Такого красеня ще довго пам'ятати буду! Або не буду… Навіть не знаю, як краще.

Відповідаю доволі оригінально і так, щоб мій незнайомець не ставив більше дурних запитань. Сама його цілую, обхопивши обличчя руками. Легка щетина коле мої долоні, але я і подумати не могла, що це може бути приємно. 

Лише мить незнайомець вагається, а тоді відповідає так, що у мене земля з-під ніг тікає. Добре, що сиджу, а то точно розтеклась би тим самим коктейлем, який вирує у моїх судинах,  біля його ніг. 

Мій незнайомець вміє цілуватись. Робить це так професійно, що я заледве за ним встигаю. Навіть про водія забуваємо, і мої пальчики знову пробираються під кофту чоловіка. Ну дуже мені сподобалися його кубики… 

– Приїхали! – голос водія розвіює магічність моменту, і мені доводиться відліпитись від свого незнайомця. 

Поки він оплачує проїзд, я першою залишаю салон, але, опинившись на вулиці, розумію, що перед очима надто сильно все розпливається. 

– Все добре? – питає чоловік, опинившись поряд. Він огортає мою талію своєю рукою, і так тепло стає. 

– Чудово, – усміхаюсь. – Пішли?

Його не треба просити двічі. Ось так, обійнявшись, заходимо в готель, і мене трохи смішить здивований вираз обличчя адміністраторки. Ну, звісно, ми обоє в масках, а мій незнайомець ще й капюшон натягнув. Навіть уявляти не хочу, що ця жінка про нас подумала. Тому й не уявляю.

Чоловік пропускає мене в номер і заходить сам. Замикає двері й не дає мені можливості щось сказати. Знову цілує і підхоплює на руки. Обвиваю його талію ногами та відчуваю руки незнайомця у себе на сідницях. 

Не втримавшись, тягнусь до його маски, але несподівано він розриває поцілунок. 

– Що таке? – дивуюсь, а він знову усміхається. 

– Давай ось так, – чоловік б'є рукою по вимикачу – і кімната поринає у темряву. Незнайомець опускає мене на ліжко і сам знімає з мене маску, а я – з нього. Здається, для нього, як і для мене, ця ніч нічого не означає. Ну що ж, так навіть краще. 

Коли він знімає кофту, я мало не пищу від щастя. Обома руками проводжу по його торсу і чую глухий рик чоловіка. Ого! А хтось тут дикий звір! Гляди, ще покусає!

Здається, ця ніч буде гарячою!

– Я більше не можу… – видихаю, коли він знімає з мене весь одяг. – Хочу тебе.

– А я тебе, солодка… – видихає мені в шию – і… все. Вибух відчуттів стирає всі кордони, і я розчиняюся у них до останньої клітинки тіла.

Не встигаю нормально прокинутись, а вже відчуваю, наскільки сильно болить голова і все тіло. Мене що, камаз вчора переїхав? Чому я нічого не можу згадати? 

Сонячне світло сліпить очі, тому ховаю голову під ковдру і намагаюсь бодай щось пригадати. Так, точно пам'ятаю, що Денис мене кинув заради своєї вагітної секретарки. Супер! Тільки прокинулася, а настрій вже нижче нуля! 

Пам'ятаю, що поїхала в клуб до Ніки, а там вона одягнула на мене перуку. Виглядаю з-під ковдри та хапаю пасмо поміж пальців. Перуки немає, супер!