Марко сидів у підземному бункері, дивлячись на карту міста. Ліхтарі ламали темряву, але його очі залишалися пильними, кожен рух на схемі оцінювався з точністю до сантиметра.
— Він поставить ультиматум, — сказала Олена, тримаючи дитину на руках. Її голос був спокійний, але Марко відчував напруження в кожному його звуці.
— Я знаю, — відповів він тихо. — І саме тому ми повинні обрати: повна війна або безпека вас двох.
Він повернувся до неї. В очах Марко не було лише холодного розрахунку — там були страх, відповідальність і щось, що він ніколи не визнавав: любов.
— Марко… я не боюся, — прошепотіла Олена. — Але ти маєш розуміти: якщо ти підеш один, ми можемо втратити тебе.
Його руки стиснули її плечі. Він відчув тепло, яке зараз було сильнішим за будь-яку зброю.
— Я не піду один, — промовив він. — І я не залишу вас. Ця війна має ціну, але ви — моя сім’я. І я заплачу її за нас усіх.
Раптово на екранах з’явився “Брат”. Його усмішка була холодною, а очі блищали люттю:
— Один хибний крок — і вони обидві загинуть. Твоя слабкість, Марко. І ти її показав.
Марко вдихнув глибоко. Його серце билося шалено, але страх змінився на рішучість.
— Слухай уважно, — сказав він, дивлячись на Олену. — Ми підемо на ризик, але ця битва буде вирішальною. І якщо він хоче моєї слабкості — він помиляється.
Олена кивнула. Дитина міцно трималася за руку Марко. Він відчув, як маленьке життя наповнює його силу, яку не дають жодні стратегії чи гроші.
Марко підготував команду: план був бездоганний, але небезпечний. Кожен рух відтепер мав значення. Він знав: “Брат” чекатиме на помилку, ловитиме їхню нерішучість.
— Готуйтеся до фінального удару, — промовив Марко. — Я не відступлю, і ніхто з вас не відступає.
Над містом підіймалася темрява. Кожен крок Марко наближав їх до вирішальної битви. І всередині нього вже не було порожнечі — тепер була любов, сила та обіцянка захистити тих, хто дорогий.
Він подивився на Олену і дитину:
— Ціна помсти завжди висока. Але якщо ми виживемо, ми отримаємо більше, ніж просто перемогу. Ми отримаємо новий початок.
І тепер Марко знав: фінальна гра почалася, і у ній він не лише бос, воїн чи стратег — він чоловік, який бореться за родину.