22. Початок гри

Марко стояв у напівтемному підземному приміщенні. На екрані перед ним світився "Брат" — живий, усміхнений, холодний, як лід. Його посмішка була загрозою, яка розтягувала серце Марко на дрібні шматки.

— Він живий… — прошепотів Марко, стискуючи кулаки.
Олена стояла позаду, тримаючи дитину. В її очах горів страх і рішучість одночасно.

— Що він хоче? — тихо запитала вона.
— Контроль. Над усім. Наді мною… і над вами, — відповів Марко, не відводячи погляду від екрана. Усередині він відчував холодний тиск: будь-який неправильний крок зараз — і вони всі загинуть.

Раптом лунало клацання. Стрілянина вибухнула за дверима підземелля. Вогонь та дим миттєво заповнили коридор. Марко кинуся вперед, взявши Олену й дитину за руку.

— За мною! — крикнув він.
Їхні охоронці відразу відкрили вогонь, але куля влучила у стіну навпроти. В повітрі пахло порохом і страхом.

Марко штовхнув Олену за спину й завів у вузький коридор. Дитина стиснула його руку, а він відчув, як серце тисне від адреналіну.

— Ми не будемо грати за його правилами! — крикнув Марко, і його голос перекрив хаос навколо.
Олена кинула на нього здивований погляд, але розуміла: він зараз повністю відданий їхньому виживанню.

Вони пробиралися крізь дим і уламки. “Брат” сміявся у динаміках по всьому приміщенню:
— Ви думаєте, що можете мене обійти? Гру почато!

Марко відчув, як серце стискається. Але страх змінився на холодну лють. Він знав, що єдине, що може його врятувати, — це швидкість, хитрість і рішучість.

Вихід з підземелля обірвався вибухом збоку. Марко кинувся до стіни, прикривши Олену і дитину тілом. Скло і уламки розсипалися навколо, але вони вижили.

— Що він…? — прошепотіла Олена, стискаючи його руку.
— Це ще не кінець. Це лише початок, — відповів Марко. — А тепер ми йдемо на контратаку.

Він поглянув на екран. “Брат” ще посміхався, але тепер Марко бачив його по-справжньому — як слабку точку, яку треба зламати.

— Гра почалася. І цього разу ми граємо на перемогу.

Вогонь, дим і постріли чекали зовні. Але всередині нього вже була сила, якої не було раніше: рішучість захистити тих, кого любиш, і спроможність на перший удар, який змінить усе.

Марко зробив крок уперед. Це була гра життя і смерті. І тепер він був готовий битися — до останнього подиху.