Глава 4.

Після розмови з тіткою Любою думки остаточно перетворилися в заплутаний клубок. Валя знову і знову запитувала себе, навіщо Микита міг приходити до неї. Навряд чи Віктору вдалося викрутитися, щоб зняти з себе підозри. Тоді навіщо вона знадобилася босу? Це питання міцно засіло в голові, не даючи спокою. Валя розуміла, що мусить дізнатися відповідь. Розпакувавши одяг, дівчина взяла телефон і сіла на ліжко. Добре, що у Насті такий простий номер — дуже легко запам’ятовується. Валя зробила глибокий вдих і набрала номер подруги, яка ще два тижні тому була її секретаркою. Після двох гудків у динаміку почувся голос Насті.

— Алло, Насть! Привіт! — Валя важко перевела подих. — Це я, Валя.

— Божечки! Ну нарешті ти вийшла на зв’язок! — голосно вигукнула Настя. — Я тобі мільйон разів телефонувала! Ти що, телефон загубила?

— Ні, змінила номер. Телефоную тобі з нового, але ти нікому його не кажи.

— Валь, куди ти поділася?! Знаєш, що у нас коїлося після твого звільнення?!

— А щось коїлося?

— Ти ще питаєш?! Микита весь офіс на вуха поставив, шукаючи тебе!

— Справді? — Валя відчувала, що її серце зараз вилетить з грудей. — Навіщо?

— Ох, Валь! Ти ж нічого не знаєш! У нас тут стільки всього трапилося!

— Насть, зустрінемося сьогодні? — швидко запропонувала Валя. — Але не кажи нікому, що я вийшла на зв’язок, добре?

— Та як я комусь скажу? Сьогодні ж вихідний! Але я не в місті, повернусь лише ввечері. Валь, а чого така таємничість? Я нічого не розумію!

— Я все поясню тобі при зустрічі. Давай о сьомій в кафе «Кориця». Встигнеш?

— Давай краще о пів на восьму, — промовила Настя. — Тоді точно встигну!

День тягнувся для Валі нескінченно довго. Щоб бодай чимось себе зайняти, дівчина влаштувала вдома масштабне прибирання, а решту часу присвятила пошукам роботи. Помітивши на сайті оголошень декілька привабливих пропозицій від роботодавців, Валя надіслала їм своє резюме та поглянула на годинник. Ще три години до зустрічі з Настею! Чому ж час тягнеться так повільно? Валя прийшла на кухню та відчинила холодильник. Треба поповнити запаси харчів! Дівчина сходила в магазин, а потім приготувала плов. Навряд чи сьогодні захочеться їсти, але процес готування допомагав зайняти руки та трохи заспокоїтися. Вимкнувши плиту, Валя знову поглянула на годинник і зрозуміла, що нарешті час збиратися на зустріч із Настею. Одягнувши завужені блакитні джинси, білу футболку та легкі босоніжки на плоскій підошві, дівчина заплела своє довге волосся в косу та вибігла з дому.

Ввечері відвідувачів у «Кориці» було багато, проте Валя все ж помітила вільний столик у кутку. Настя приїхала, коли годинник показував за чверть восьму. Побачивши дівчину в джинсовій спідниці та блакитній блузці біля дверей, Валя махнула їй рукою. Настя підбігла до столика та обійняла подругу.

— Привіт, Валюш! — промовила вона, вправно закидаючи за плече неслухняне пасмо свого розпущеного світло-русявого волосся. — Вибач, трохи спізнилася!

— Нічого! — Валя посміхнулася та сіла на стілець. — Дякую, що прийшла.

— Як я могла не прийти? Страшенно хочеться нарешті почути, чому ти втекла!

— Я розповім, але спочатку… Розкажи ти, що зараз відбувається в офісі?

До столика підійшла офіціантка. Дівчата замовили тістечка та дві кави. Попри велику кількість відвідувачів у кафе, замовлення принесли дуже швидко. Коли офіціантка побажала подругам смачного та нарешті відійшла від їхнього столика, Настя нахилилася ближче до Валі та промовила:

— Валюш, виявляється Віктор весь цей час був шпигуном конкурента!

— Я знаю, — кивнула Валя. — Микита упіймав Віктора на підробці даних. А я мусила це підтвердити перед Олександром Даниловичем та Матвієм.

— А знаєш, як смачно Микита відлупцював Віктора в коридорі?!

— Як це відлупцював? — здивувалась Валя.

Настя не поспішала відповідати, куштуючи своє тістечко. Валя теж взяла ложку та відламала шматочок смаколика. Тістечко невагомо розтануло в роті, залишаючи приємний післясмак вершкового крему.

— Десь через годину після того, як ти втекла… — Настя з докором поглянула на Валю. — Микита прийшов до тебе. І страшенно здивувався, коли не застав тебе на місці. А коли наш бос побував у твоєму кабінеті, то й взагалі наче збожеволів. Влаштував мені допит! А потім упіймав Віктора в коридорі та почав лупцювати його просто на очах в інших співробітників. І ті, хто бачив це на власні очі стверджують, що Микита розпитував Віктора про тебе.

— Про мене? — Валя важко перевела подих.

— Мабуть, Микита подумав, що ти пішла з офісу через Віктора. Валь, я теж вмираю з цікавості — чому ти пішла? Ви ж з Микитою чудово ладнали!

— Я розуміла, що після викриття Віктора гендиректором стане Матвій. Він би все одно мене звільнив, — Валя очікувала почути це запитання, тому підготувала відповідь. — Я вирішила піти сама.

— Ти ж могла попроситися до Микити в офіс. Він би з радістю взяв тебе на роботу!

— Та навіщо я йому, Насть?! — Валя відчула, як боляче стислося серце.

— Але ж хоча б мені ти могла сказати, що йдеш?! — з докором вигукнула Настя.