Боротьба з собою
Боротьба з собою
У моторах заведених, що маслом плюються,
Як дія чи слово, що вийшло з серця твого.
Як іскра, що з вогню від удару зʼявившись,
Чи кров, що вже всохла у землю святу.
Ми так хочем почути від інших пробачень,
Тільки серце своє чи ти зможеш пробачить?
Найважче — це у бою затягнутим бути,
Там, де ворог один, і той ворог — це ти.
Скажи, а що там коїться всередині тебе?
Немов сидиш ти у підвалі холоднім?
Там чути гуркіт заліза та грому,
У моїй власній жахливій безодні.
Це буває так страшно подивитись на себе,
Коли бажання керують тобою,
Як навʼязані норми в нашому суспільстві,
Що звуться навмисно життєвим жаргоном.
У покорі гріхів наше Я потопає.
Нам легше у масці забутись до кінця наших днів.
Світло ліхтарів ледве світить у парку,
По якому ти йдеш крізь красу власних мрій.
Так скільки ударів життя ти прийняв?
Скільки ще зможеш втримати?
А обіцянок в молитвах скільки Богу ти дав?
Скільки виправдань видумав?
Найважче боротись із самим собою,
Бо місць слабких тут немає.
Як укрити вогнем чи залити водою
Всього того, що в серцях не вмирає.
#503 в Різне
#34 в Поезія
#183 в Містика/Жахи
Відредаговано: 27.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
