Глава 7

Павло

Чоловік прокинувся серед ночі від глухого стуку у вікно, наче хтось врізався. Він схопив пістолет, який лежить у нього в сумці і вийшов у коридор, там він побачив Аліна, він теж зі зброєю в руках, також вийшов Дан, а за ним несміливо вийшла Еліза, чоловік тримає шаблю в руках, зі своєї кімнати вийшла і налякана Христина.

- Що це було? - запитала дівчина.

- Ми це обов'язково з'ясуємо, - відповів Алін.

- Дівчата, ідіть у одну з кімнат і там замкніться, а ми підемо з'ясуємо хто там, - сказав Дан.

Удар повторився, Павло дав Христині в руки пістолет і запитав:

- Хтось із вас уміє ним користуватися?

- Мене покійний батько вчили, - відповіла Христина.

Стук повторився, Еліза й Христина зайшли у кімнату, а чоловіки обережно відчинили вікно.

- Хто там так стукає? - суворо запитав Алін румунською мовою.

- Це я, Карол, прийшов, щоб про дещо тебе попередити.

- Все добре, це мій ліпший друг, - сказав Алін українською мовою.

Алін відчинив двері, чоловік зайшов, привітався з гостями румунською. Господар будинку разом із гостем пішли у його кабінет. А Дан забрав дружину й вони пішли спати, Христина знаходилася у кімнаті, яку їй виділив Алін, вона усім побажала надобраніч і лягла спати.

Зранку Алін розповів, що вампіри забрали малу Марту, вони хочуть, щоб господар будинку прийшов до них, тоді вони відпустять дівчинку. Коли і куди йому прийти вони повідомлять уночі. Чоловік сказав, що він піде туди сам, але всі вирішили його підстрахувати непомітно. Тоді Алін сказав, що їхня умова така: якщо вампіри когось помітять, то уб'ють дитину. Тому всім потрібно чекати вдома на дитину і Аліна.