Глава 1

Павло

Павло прибув у Румунію, він гнав сам коней, потім, у Румунії, залишив їх у дворі для гостей, а сам винайняв там кімнату. Гроші він отримав у спадок від багатого дядька.

У кімнаті Павло сидить і обдумує план подальших дій. Де саме шукати цих вампірів? Чоловік вирішив прогулятися. На вулиці холодно, тому чоловік одягнувся тепло. 

Павло хлопць високий, ні худий, ні товстий, рудоволосий і блакитноокий, чоловік має ямочки на щоках, він симпатичний, йому тридцять два роки. Раптом до чоловіка підійшов якийсь чоловік і заговорив румунською мовою, але Павло нічого не зрозумів, він просто дивиться на незнайомця, потім сказав: 

- Я вас не розумію.

- О, то ви з України? Мене звуть Алін. А вас як звуть?

- Мене звуть Павло, я недавно в Румунії.

- Ви вирішили переїхати в Румунію?

- Я приїхав сюди боротися з монстрами! - Павло зжав кулаки і його пальці затремтіли.

- А з вампірами будете боротися. Я теж з ними борюся, вони мою бабусю перетворили на собі подібну. Вона, до речі, з України і мене навчила мови, її звуть Параскева.

- Тоді ми зможемо разом боротися?

- Так, поговоримо тут, у кімнаті для гостей.

Чоловіки зайшли всередину закладу, в якому Павло винайняв кімнату.

Христина

Христина прийшла у їдальню, щоб пообідати, купила їжі, сіла за стіл. Дівчина думала, що їй робити далі. Вона розуміє, що ризикує, приїхавши у чужу країну абсолютно сама, але її нікому супроводжувати, батьки померли, брат теж, точніше, їх убили. У дівчини є з собою гроші, адже її батьки були купцями.

Дівчина середнього зросту, струнка, має довге волосся, вона кароока шатенка. Її волосся заплетене у косу. Раптом дівчина почула голос двох чоловіків за сусіднім столиком, вони говорили про боротьбу з вампірами. Христина наважилася підійти до чоловіків, привіталася і сказала:

- У нас із вами є одна мета.