НАДІЯ
Ну і хто тепер страховидло?
А ще на кожному кроці чуєш, що треба бути слабкою статтю. І тоді якщо один козел тебе залишиьб у біді, то будь-який інший ко… чоловік допоможе на автоматі.
Точно-точно.
Забули додати, що при цьому треба бути привабливою, хитрою, веселою і ні в якому разі не показувати, що насправді відчуваєш.
А вже сльози – вічне табу.
Що ж. Отримай урок, принце.
В подяку за оцей урок від тебе. За отой погляд, коли зранку на кухні перед ним з’явилася усміхнена дівчинка з акуратним носиком і третім розміром, який підкреслювала затісна піжама його бабусі. А не вчорашня бідося з пом’ятою подушкою замість обличчя і справжнім горем.
В чоло він мене може поцьомати.
Ха.
Так зловтішно було дивитися на прозріння цього нарциса.
Це наче перекреслювало мою поразку з Денисом. Отак вам усім, хто не приймає щирості, зате танцює під мою дудку, коли я прикидаюся.
От же ж – і дорослий, і досвідчений, і явно успішний у жінок цей принц нарцисів.
Тільки не він мною крутить, а я їм.
Мабуть, контраст між було-стало трохи допоміг.
Ефект несподіванки став вирішальним. І звісно цілий день прийшлося удавати, ніби в нього все вийде, варто лише зробити рішучий крок.
А як тільки він робив стійку, наче мисливський собака на дичину, я із замисленим виглядом нагадувала про бабусині погляди на моє майбутнє, свої плани на заміжжя з солідним чоловіком і його обіцянку видати мене заміж за Костика.
Або нагадувала про Домну Модестівну, яка доручила за місяць зняти з мене всі академзаборгованості. А зовсім не його сорочку, яку я вимушена носити зверху піжами.
Звідки він такий вразливий взявся? Чи то через те, що тиждень тому посварився зі своєю дівчиною і бачить іншу дівчину в тісній піжамі?
От правду бабуся каже, вони одноклітинні. Тобто однозадачні. Покажи принаду, удай, що дістати нагороду не дуже легко, але можливо, і роби з ними що хочеш. Щоправда, мама з нею не згодна.
Так чи інак влаштувати Олегові емоційні гойдалки було не важче, ніж хлопцям в школі.
Хоп, і аж іскри між нами посипалися.
Й мало не підпалили заодно й мене.. Тому що, як себе не дурила, щось в мені знало – від нього легко втратити голову й не тільки голову.
А все ж мало закінчитись нічим, інакше кому б то був урок – нарцисові чи мені ?
І закінчити мала я. Закрити гештальт, як мама каже. Переграти те, що було з Денисом і вчасно зупинитися.
А зупинятись ой як не хотілося. Нащо, коли так легко і весело?
– Ні і ні! – сказала я собі, коли на автоматі потяглася поправити його краватку. Олег її нервово смикнув, побачивши мене у дверях своєї спальні.
Довелося видихнути й зробити крок назад. Цього разу я не попадуся. Спочатку штамп в паспорті й весільна подорож на Мальдіви, потім я дозволю собі закохатися. В уже законного чоловіка.
Костик, так Костик.
Треба нарешті подорослішати й не ганятися за міражами, схожими на австралійських пожежників. Сант і тих, хто розіб’є мені серце знову, коли скаже, що не готовий до сімейного життя.
І нехай руки самі тягнуться до принца, щоб відчути, чи його шкіра на дотик така ж пружна, як і на вигляд... Або перевірити, чи настільки шовкове його волосся…
Ні, цур мене!
Бо він і справді не готовий до шлюбу. Ще й з деканом у нього нескладанка, тож стрімкої кар'єри не буде. Й навіть якщо я поведуся на те, що Олег матиме колись спадок по бабусі, то коли ще той спадок. А до того доведеться бути бідною родичкою. Ще й жінками він перебирає і … Та ну його.
На асистентську зарплатню не проживеш. Ще й уявляю, як його бабуся зрадіє невістці, яка не хоче пахати в сімейному бізнесі.
Скільки їй зараз може бути – п’ятдесят чи шістдесят? А вона мотається по відрядженнях замість завести молодого коханця і гайнути на Мальдіви.
Хоча ні.
На Мальдіви полечу я, коли ми зловимо Таську, і вона скаже, де шукати видурені в Костика гроші. Може навіть з Костиком полечу, якщо все вдасться. То буде і бонус, і джекпот.
Бо я уже не сліпе кошеня. Кожна б подорослішала після того, що вчинив Денис.
Отака я тепер була – сповнена життєвою мудрістю і досвідчена. І з висоти цього досвіду дивилася, як Олег нервував і хапався за голову просто від того, що якісь його високі принципи йдуть по кисці.
Й ніяк не міг вирішити, йому до красивих чи до розумних.
Так що довелося перервати на найцікавішому виховний момент і помсту всім козлам.
Й поговорити відверто.
А говорити з ним одне задоволення. Викладацький завод на академгодину, поки не заліпиш рота скотчем, говоритиме, а ти відпочивай.
Варто було лише натякнути, що він бабусин пиріжечок, який раптом виявив, що виріс. І що оті легкі брижі на воді, які йому видаються штормом, для нас, дорослих і досвідчених жінок, називаються просто "нудний четвер", як він склав два і два.
А коли я почала цитувати маму, яка повторює всім пацієнтам, то думала, що він сказиться.
– Моя мама каже, що неможливість мати те, що хочеться, в дорослих трапляється частіше, ніж секс у молодят. Так що це не трагедія, а нормальний стан людини, яка уже не дитина.
Тут я згадала Дениса і зітхнула. Й Олег цим моментально скористався, щоб перехопити ініціативу й показати, хто тут дорослий, а хто малолітка, яка пускає слину на нього, а він не такий.
Звісно товстий натяк на то, що наші ігри зваблення скінчилися він вловив на льоту. І тепер він бісився, що піддався на мої провокаційні маніпуляції. Чи маніпулятивні провокації. Й вмить вказав мені на місце.
– Ти опрацювала те, що я тобі дав? Сесію тобі перенесли, а не скасували. Менше думай про дурниці й більше про те, що ми партнери. Зображуєш тут жінку-вамп, а сама тільки не залетіла від першого-ліпшого.
От звідки він знає, що Деніс був перший, кого я вирізнила з натовпу?
Відредаговано: 27.01.2025