Він цілував шрами
Що залишала на тілі сама.
Він не знецінював мої травми
І нових не додавав.
Він пригортав до грудей
І на вухо тихо шептав
Що я цінна, я гарна
І що вартую свого життя.
Він любив мої очі
Що так часто топились в сльозах.
Він слухав про мою втому
І разом зі мною сумував.
Він за руку тримав переплітаючи пальці
Щоб я не боялася впасти.
Він танцював зі мною на кухні
Поки остивав м’ятний чай.
Він приймав мене повністю
Розбиту, поламану вкрай.
Він був моїм пластирем
Заповнював тріщини від ран.
Він мене рятував.
Відредаговано: 18.06.2023