Його губи на смак як полин
Гірчить.
Як довго час вже повз нас біжить?
Здавалось в кімнаті літали ножі,
Але якщо придивитись
То можна помітити відголоски його слів
Що так точно попадали по мені.
Він проводив долонею
Від скроні до моїх губ
Хотілось затримати, схопити
Відчути примарне тепло його рук.
Напевне варто було піти,
Але кайданки так міцно приросли
Що на руїнах моєї душі
В останню годину,
Останнього дня,
Останнього року
Я любитиму його
Ще більше ніж до цього.
Відредаговано: 18.06.2023