відкрила очі,
сіра кімната
сіра подушка і одіяло.
глянула в дзеркало,
сіра і я, наче пуста
знебарвлена.
я і так давно зрозуміла,
що далеко не головна героїня.
яку роль мені сьогодні зіграти?
боже, як набридло маски міняти.
на себе надії давно вже немає
тобі не набридло мене рятувати?
з дна підіймати,
насухо кожного дня витирати
і якусь милу дурню на вухо шептати.
в дні коли небо палало,
ти пам'ятаєш?
ми закутались в одне одіяло
і просто мовчали.
ми палили на двох одну цигарку,
одна за одною,
пили червоне сухе без бокалів,
на фоні музика швидко мінялась,
а нам було байдуже
пам'ятаєш?
в той день я була справжньою.
Відредаговано: 18.06.2023