Болід

*

це ж треба,

я закохалася у те як ти мовчиш.

зжимаєш мою руку у своїй долоні

а погляд твій неначе вистріл в скроні.

я закохалася у те як ти кричиш.

що тріщинами стіни йдуть від люті

слова твої, мов ядовитий плющ,

зжимає моє серце, що так б'ється у покуті.

хотіла я сто раз тоді піти

забути, стерти, відпустити

та повертаючись додому бачу як ти спиш,

бажання виникає лиш накрити.

ти сльози мої ніжно витирав,

за руку брав, вів за собою.

і спину мою завжди прикривав

так, щоб наче за горою.

і ось тоді, коли так ніжно ти цілуєш,

я безпритульним кошеням готова бути

аби хоч трішки довше тепло рук твоїх відчути.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше