Один чоловік жив у селі. Від дитинства той не міг рухатися і єдине що міг, то лежати на печі. Так він і лежав аж до 30років. Мабуть життя його би скінчилося на печі... Але одного дня старець, який минав те село, зайшов до нього в хижу.
- Дай мені напитися води - промовив подорожуючий.
- Не можу допомогти, старик, за ціле життя неможу ступити ні кроку без допомоги- сказав хворий і заплакав.
- А чи пробував ти ступити бодай один крок?- запитав старець.
- Ні- відповів хворий- Непамятаю, коли востаннє пробував.
- Є один волшебний жезл, обіприся на нього та іди по воду- казав старик і подав хворому.
Хворий пробував злізти з печі і взяти його... і встав! Він знову заплакав, але цього разу від щастя.
- Як я можу віддячити тобі за цей прекрасний жезл?- воскликнув старий чоловік.
- Цей жезл є звичайна лопата, яка стояла позаді твоєї пічки- відмовив старик- В ньому нема нічого чарівного. Зміг ти встояти, бо повірив в жезл і забув про слабкості свої. Наступного разу, коли буде важко у житті, не займайся бездіяльністю і не чекай допомоги від іннших, а оглянися навколо себе. Тоді ти побачиш такий "жезл" залишений від Бога, спеціально для тебе.
Відредаговано: 11.07.2022