Віримо в Бога

Не треба відкривати в розумі, але треба бачити серцем.

Це не можна побачити очима, то треба побачити у бутті. Цілий місяць і години в дослідженні і думки для пізнання Його не дадуть такого результату як одна молитва, один поклон, один виклик безнадійний: "Де ти, Господи, дійди"-можуть заповнити простір Його присутністю.

Особиста агонія здійснюється, коли кажеш "да буде воля Твоя"

Це звільняє від думок і потреби в контролі. Заспокоює те що нічого незнаєш, але є Той Хто знає краще від мене. Довіритися Йому, вірити в Нього, знати що не залишить. Твердо розуміти, що має контроль над всім і навчає розумного, яке не губить розум і не печалить серце.

Віримо в Бога

Коли грішимо, Який є неосязаємий і непостижимий і добре що нерозбираємо, що саме є істиною. Якби розбирали, не був би Бог. Був би один ідол і в розумі і відображені, один ідол в думках.

Віримо в Бога

Який невидимий, але видимий в мені, в устах говоримо і показуємо своїм життям і без гріха відчуваємо себе щасливими.Дух і кожна клітинка мого тіла наповнена Ним. Той, Хто створює душі, Той ,Хто створив мою плоть. І люблю за це.

Віримо в Того

Хто в нашому розумінні неможе існувати. Якому ми дозволяємо карати нас. Всі наміри прибере, які відлякують нас від Нього. І коли і невірю в Нього, Він дасть докази для істинної віри в Нього. Залишити все, що відчуваєш ради того, що Він каже. Залишити все ради Його перемоги. А підкріплює знання того, що "неіснуюче" насправді існує і ти це точно знаєш та відчуваєш в своєму житті.