Монолог Землі

Земля спочиває посередині між хмарами і головним Світилом-для багатьох із нас це є важливо і для цього є велике свято-Нова година (Новий Рік).

І щоб ти не вивчав, а наша планета підказує: "Людина є у всякій мірі нещасна", каже про це сьогоднішній атеїзм та гуманізм. На це Земля могла б відповісти: "Подивіться як влаштований всесвіт! Життя моїх сестер-планетє зосереджено біля Сонця. Життя його минає у вічності біля краю Сонця і залежить від Нього. Я не є самодостатня доки не стану самодостатня у всі дні мого життя. Людина не є самодостатньою особою. І якщо моє життя залежить від Сонця, тоді і життя людини залежить від Сонця-але трохи іншого Сонця. Є одне духовне сонце і це Бог в Якому треба зосередити ваше життя і від Кого залежить життя людини.

Друге, що каже наша планета: "Подивіться ,що сталося зі мною, діти ! Двері по мені і кольори розфарбовані в залежності від мого руху навколо Сонця. Всі живі істоти черпають життя та енергію від нього. Повчайтеся від сонцеглядіння: той є настільки плодоносним,що голова його обертається навколо великого Світила, яке вращається неприривно та визначає час у світі кожну добу, тобто час найбільшої сонячної активності. Тому в світі природи: всі найважливіші міграції на життя птахів суворо розділені на періоди сонячної активності, в іншому випадку життя було б неможливим. Є чого повчатися від рослин і звірів, позбавлених розума,але наділених безпрограшими інстинктами за самозбереження. Хіба розумно дивитися сіро і унило під край як звичайне правительство, не дивлячись на небо, де є істчник на світло і тепло. Я дивлюся завжди на мого господаря-Сонце, а ви розумні істоти наділені духом і волею, треба щоб дивилися на розумне Сонце, те Сонце на Правду, від Якого пішло все життя".