Іван Добруцький
Богослов
2020
Пісня перша. Той дивний сад
З маршруту збившись, загубивши мапи,
Розбивши компас, докуривши план,
У дивний сад раптово я потрапив,
Мов хижий звір, що втрапив у капкан.
В саду отім: квітучім, дивовижнім,
Яких одвік немає на землі,
Побачив я людей для мене ближніх,
Там, де нема бетонів та ріллі.
Там грали в карти Данте із Гомером,
Вергилій з Котляревським - в доміно,
Всіх веселили Глазовий з Вольтером
Під музику природи та вино.
Були там і тварини неземнії:
Пегас крилатий й друг його грифон,
За ними ще й ворота золотії
Й біля воріт Кузьма й Руїс Сафон.
Явився до мене янгол стокрилатий,
Творіння незрівнянної краси,
Й сказав: "Ти теж повинен описати,
Життя, де ніч - фінал, а старт - з роси.
Як зробиш це: із розумом й бурлеском
В поемах, в прозах, в ситечках розмов,
Й тобі дарую сад: тут твої тезки:
Франко, і Котляревський, й Богослов."
Домовились. Я повернувсь на землю,
Яка гуде від злості та гріхів,
Й неправду ту у жорнах своїх мелю,
Аж до муки із прози та віршів"...
Пісня друга. Вірю
Вірю в єдину і щиру любов,
В благословення і Божий покров,
Що накриває немов...
Знаю, настане той день і той час,
Небо відкриє всі тайни для вас,
Може, готує і нас...
Я відчиняю для себе Твій дім,
Я залишаюсь навіки у нім
Вірним рабом Твоїм...
Плоттю наїлися ми неспроста,
Кров*ю напилися спраглі вуста,
Чаша Грааля пуста...
Наші провини Ти щиро прости,
Грішними в землю небесну впусти,
Господе, нас захисти...
Я відчиняю для себе Твій дім,
Я залишаюсь навіки у нім
Вірним рабом Твоїм...
Вірю в єдиного Бога-отця,
Пасторе, кожна людина - вівця,
Губиться у манівцях...
Ти проведи нас на праведну путь,
Жодного в хащах зі зла не забуть,
Вчинки до раю ведуть...
Я відчиняю для себе Твій дім,
Я залишаюсь навіки у нім
Господе, сином твоїм...
Амінь...