***

Ню-ган сказав: Ваш декрет найсправедливіший, Мойсею! І я знаю, по правді, що ваші слова походять від Джеховиха. Я питаю вас, як довго цією роботою повинні займатися я та мої ангели?

      Мойсей сказав: Кілька сотень років! Поки ви не піднімете світло, достатнє для Джеховиха. Щоб мир, любов та доктрини добра були знову відновлені для крові Ізраїльтян, як кров'ю ягняти я вивів людей Джеховиха з Єгипту. І коли ви вдосконалите покоління Ессінців, то ви повинні послати від трону Бога певних Луїсів (архангелів поколінь). І вони будуть працювати разом з вами, доки не народяться в земному світі Ізраїльтяни, здатні до Голосу Отця.

      Ню-ган сказав: Почуйте тепер мене, на моє прохання, Мойсею! Ви, Син Самого Найвищого! Коли я помер на землі, і піднявся на небеса, я знайшов там своє королівство і духів, які чекали на мене. І вони були нещасливі, будучи жебраками, рабами та ідіотами, - через рабство, яке я наклав на них у земному житті. І я не міг втекти від них, чи якось усунутись. Якби я пішов об'єктивно, то суб'єктивно я пам'ятав би їх, і повертався би до них вічно. Так, я був схожий на молоде лоша, яке вперше було посаджене на повідець, яке тягнуло убік, і зазнавало невдачі. Потім тягнуло знову, терпіло невдачу, і так далі. Але незабаром лоша бачить, що не може втекти, і тоді воно слухняно підкоряється. Таким був і я тоді, пов'язаний зі своїм королівством, та зобов'язаний йому. І я став рабом своїх підданих, щоб забезпечити їх. Оскільки я пограбував їх на землі, щодо їхніх талантів, то вони були такими ж безпорадними, як немовлята. І багато з них були надзвичайно злими. Однак я визнав, що не зможу втекти від них. Я працював разом із ними сотні років, відновлюючи їх так, як міг. І через деякий час промінь щастя прибув до мене, і я повірив, що через сотні наступних років я знайду свій шлях назовні, до вищих небес. Але нажаль! Темрява (Аджі) зійшла на мої вже темні небеса. Мої злі люди, яких я масово вбивав на землі, прийшли до мене для помсти. Анархія затопила мене, і моїх людей. Вони стали справжніми демонами безумства, і вони схопили, зв'язали, били та душили мене, з їхніми неприємними запахами. Мільйони з них! І їхні прокльони проникали в мене, як отруєні стріли. Я довго боровся з ними, і я вигукнув до вас, і до Джеховиха! Але нажаль! Згодом я потрапив у пекло, і ніхто не міг почути моїх молитов. Протягом багатьох днів, місяців та років я закликав до вас, але тільки зазнав нових жахливих страждань! Як довго це горе було зі мною, я не знаю. Я тільки пам'ятаю, що моя душа викликала огиду всередині мене. І я відчував приниження та слабшання, наче це була нескінченна смерть, яка не могла погасити мене. Мені здавалося, що минули десятки тисяч століть! Потім, раптово, я знайшов себе тут! Збожеволілий перед вами, священний Син Великого Духа! Звідки я прибув? Що сталося? Чи це лише чаклунство божевільної мрії? І я знову впаду, знову в той моторошний жах жахів? Куди я можу сховатись, щоб моє старе королівство не напало на мене? Хіба вони не чекають десь поблизу, щоб схопити мене знову, для відновлення мук? Навчіть мене, Мойсею! Як я можу виконати вашу справедливу думку? І не потрапити в пастку знову, і, можливо, навіки!

      Мойсей вислухав фараона, і сказав: Я дам вам нове ім'я, і одягну вас у новий одяг, створений особисто мною. Таким чином, вони скоріше втечуть від вас, ніж прийдуть до вас.

      І Мойсей зібрав жовту, подібну до хмари, мантію. Зробив мантію та одягнув Ню-гана. І він назвав його Іллай, що означало – Слуга Світла. І, після цього, він був забезпечений десятьма тисячами ангелів, під керівництвом архангела Гафоная, і відправлений назад, до землі, для виконання своєї місії. І Бог призначив сто посланців для колишнього фараона, щоб щомісяця його слово могло передаватися до Раю.

      Після цього Бог оголосив день відпочинку в Раю, щоб жителі могли поспілкуватися з Мойсеєм та його ангелами, і радіти цьому. І великим був той день у Раю.

      Наступного дня Мойсей відбув до людей Єгипту, які були в пеклі з Ню-ганом. І цих духів було одинадцять мільйонів чотириста тисяч. І Мойсей запитував інспекторів щодо місця, куди їх можна помістити. І обравши зручну область, Ілабан, він наказав доставити їх туди.

      І Мойсей полетів із ними в Ілабан, ізольовану область на плато Аратесаїн, і залишився з ними на сто дванадцять днів, облаштовуючи їх дитячими, лікарнями та фабриками. І він призначив офіцерів для них, до кожної групи та ряду, і забезпечив їх місцями поклоніння. Після цього Мойсей призначив архангела Салесмона, як капітана над ними. Після чого Мойсей відбув до Раю, де він залишився ще на два дні, а потім відбув до свого власного небесного місця в Нірванії. Але перш ніж він відбув, він сказав: Коли Аджійський ліс пройде і зникне, і на це буде воля Джеховиха, я повернуся знову, щоб подбати про моїх ангелів-єгиптян.