Розділ 4: Офісний дефматч, або Шива шукає роботу

Пів року Олег утримував перше місце на сервері. Його німб світився стабільно, нуби плакали при його появі, а клавіатура раз на тиждень проходила канонічне спиртове очищення. Але всесвіт сансари знову нагадав про себе: мамині запаси батонів і терпіння підійшли до кінця.
— Олег, — сказала мама, схрестивши руки на грудях, — ти, звісно, Бог і Руйнівник Світів, але комуналка сама себе не заплатить. Або ти знаходиш роботу, або твій божественний інтернет перетворюється на гарбуз.

Олег зітхнув. Статус божества знову вимагав крутити педалі. Він відкрив сайт із вакансіями. Оскільки реального досвіду в нього було приблизно нуль, а в графі «навички» хотілося написати «вбивство драконів на швидкість», Олег подався на позицію «Молодший менеджер з підтримки клієнтів» у велику IT-компанію.

Співбесіда проходила в Зумі. Олег сів перед камерою в сорочці (і, за класикою, в тих самих сімейних трусах під столом). Навколо його голови вже звично витав внутрішній дзен.

HR-дівчина на ім'я Марина дивилася на нього втомленими очима:
— Олегу, у нас дуже динамічний темп. Клієнти бувають складними, іноді доводиться працювати в стресових ситуаціях. Як у вас із тайм-менеджментом і стресостійкістю?

Олег блаженно посміхнувся своєю фірмовою посмішкою Шиви:
— Марино, я утримував Цитадель Безумства двадцять діб без сну, поки в моїй клавіатурі засихав мамин батон, а корейський школяр Лі намагався вирвати мою душу через оптичний кабель. Ваші клієнти для мене — це просто нуби першого рівня. Я готовий фармити їхні проблеми цілодобово.

Марина зависла на кілька секунд, намагаючись переварити почуте, але спокій і залізобетонна впевненість в очах Олега її підкупили. Хлопець явно не боявся нічого. Його взяли.

Перший робочий день зустрів Олега купою завдань. Йому видали гарнітуру, робочий чат і базу незадоволених клієнтів. Звичайний новачок на його місці вже через годину бився б у паніці, але Олег увімкнув режим Бога.

Він дивився на екран монітора як на карту бойових дій.

1. Клієнт №1: «У мене нічого не працює, ви всі шахраї, поверніть гроші!». Олег у чаті спокійно відпрацьовує комбінацію: ввічливе привітання, скріншот інструкції, м'який затиск логікою. Клієнт заспокоюється. «Мінус один нуб», — відзначає про себе Олег.
2. Клієнт №2 (VIP-рівень, Бос локації): Директор великої фірми кричить у трубку, що через технічний збій він втрачає мільйони. Олег слухає цей крик із благосною посмішкою Ісуса. Після того, як на тебе кричала мама зі шваброю через невинесене сміття, крик якогось директора звучить як білий шум. Олег за дві хвилини перемикає потрібний сервер. Директор шокований швидкістю і пише в куточку чату: «Дякую, ви бог».

Олег посміхнувся. Так, він бог. Олег_Шива на робочому сервері.

Пальці літали по клавіатурі, закриваючи робочі тікети один за одним. До обіду Олег виконав тижневу норму відділу. Колеги дивувалися, нуби з інших відділів ходили повз його столик і судорожно зазирали в monitor, намагаючись зрозуміти, яку секретну техніку він використовує.

Але Олімпіада, як ми знаємо, кожного місяця.

О другій годині дня в чат підтримки увірвався Старший Менеджер — легендарний Ігор Петрович, людина-демон, який не знав жалю і ніколи нікого не хвалив.
— Так, команда! — написав Ігор Петрович. — У нас упала головна база даних. Клієнти штурмують гарячу лінію. Хто не закриє по 50 скарг до кінця години — позбавляється премії!