Бог і диявол
Бог і диявол
Бог і диявол
Бог і диявол раз зійшлися в суперечці,
Про гріх, спокуси і спокуту, силу роду.
Хто правий, а хто зрадник став, до речі,
Господь сказав про диво й нагороду.
І мовив Бог, ти - голод, жах, війна,
Занурюються люди в дно пороку.
І від твоїх голодних, диких ігор,
У пекло потрапляють поза строком.
Людей штовхаєш завжди на обман,
Ти сієш смуту, жадібність і чвари.
І не секрет, війна - то твій дурман,
Поплічник і шакал в кривавій сварі.
А Вельзевул йому у відповідь вторить,
Помилуй, Господи, хоча мені не треба.
Навіщо Ти ж людину сотворив?
Щоб Землю називав сьогодні пеклом?
Навіщо дав їм всім свободу і любов?
І наділив їх владою на заздрість?
Навіщо ти прощаєш знов і знов?
Людина ж має козирі по масті.
Ти б краще сотворив їх хробаками,
Щоб більше не було кого карати.
Щоб ці істоти не були ґвалтівниками,
І не могли ні катувати, ні вбивати.
Мовчить Господь і котиться сльоза,
Любов'ю молиться і вірою запекло,
В очах диявола вже вогняна гроза,
Він знає, на Землі давно вже пекло.
29.06.2023
Валентина Басан
#1937 в Різне
#459 в Поезія
#977 в Фантастика
вірш поезія релігія, вірш поезія фантастика, вірш поезія фентезі
Відредаговано: 09.10.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
