Розділ 17. І лише смерть роз’єднає нас

    Зала завмерла. Геть усі, і гості, і працівники амбасади, і офіціанти, і навіть охорона, що стояла по периметру стін. Павло зробив рух і отримав у відповідь:

    - Ані руш, або я її вб’ю.

    - Хапайте вбивцю! – Закричала Фані, - я все одно сильно посварилася із чоловіком, тож мені краще померти!

    Вбивця кліпнув (важливий момент! особа не може бути визнана вбивцею, допоки це не буде визнано судом, бажано апеляційної, чи касаційної інстанції), але його хватка все ще не давала Феофанії Сміт можливості якось позбутися кривдника.

    - Слухай, - обережно сказав Павло, - намагаючись непомітно наблизитися до вбивці. – А може ти візьмеш в заручники мене, замість неї.

    - Не рухайся! – Заволав знервований вбивця та наставив пістолет на нещасного чоловіка. – Ніхто не захищатиме чоловіка, а от за жінку-заручницю відвалять купу бабла та будуть трястися над нею.

    - Не обов’язково, - втрутилася у приватну розмову Фані. – Я – ніхто. – Якби Павло не був настільки наляканий, він би розлютився. – А цей пан – мільярдер. Тож, тебе із ним у заручниках відпустять, а може ще й грошенят відсиплють. Десь тут, має бути його мила мама. Може, пошукаємо.

    - Ти мені, зуби не заговорюй, - сказав бородань радше фальцетом та знову приставив пістолет до скроні найдорожчої дружини Яромира Павла. Охоронці застигли за спинами гостей вечірки, намагаючись розробити план звільнення заручниці із мінімальними втратами.

    - Слухай, - сказала Фані бороданю. – А може все таки вб’єш його, - вона показала на Павла. – Розумієш, він змусив мене одружитися із ним, а сам виявився, ти тільки не лякайся, католиком. І тепер я не можу позбутися його. А він, чесне слово, обіцяв надати мені номер свого банківського рахунку, - вона відчувала, що здивований бородань послаблює хватку та подивилася на Павла. Той ледь помітно кліпнув. – Давай, ти його вб’єш, ніби випадково, та типу викрадеш мене, а потім ми з тобою розділимо гроші порівну. Там має бути достатньо для двох, сестро.

     - Не називай мене сестрою! – Заверещав бородань, і його хватка вже геть ослабла.

    - Добре, люба Джейма, - сказала Фані, та вдарила здивовану колишню агентку Інтерполу по руці так, що куля полетіла в стелю. На щастя, не в люстру. Тієї ж миті, Павло зафіксував руку кривдниці його чарівної дружини, а Фані впала на коліна. Це було обурливо! Це Павло мав падати перед нею на коліна, а не навпаки! Але тому телепню таки вдалося вирвати пістолет з руки ошелешеної колишньої небіжчиці.

    Одразу ж на Джейму налетіла охорона. Вони ніби чекали, коли всю чорну роботу виконають українці (здається, про те, що Павло є громадянином США, вони не здогадувалися), а потім всю славу затримання вбивці переберуть на себе.

    - Джейма Бондаренко, Ви заарештовані за скоєння декількох навмисних вбивств та за зраду службі Інтерполу.

     Фані здалося, що пан Тарас виголосив звинувачення, які є дещо надуманими.

     Павло ж підняв з підлоги свою ризикову дружину та міцно притис до себе:

    - Я так перелякався, - сказав він.

    - Дарма, - повідомила норовлива дружина. – У мене все було під контролем. Я би не дала їй тебе застрелити.

      Павло завив:

     - Тебе так і не попустило? – Він втупився в очі своєї прекрасної, але навіженої дружини. - Ти ж розумієш, що я за тебе хвилювався? І перш, ніж ти скажеш те, що я думаю, ти збираєшся сказати, то краще помовч!

      До них підійшла Анастасія Швець та сказала, що чекає на них завтра у себе в кабінеті.

    - Я завжди дотримуюся свого слова.

     Потім Фані та Павла оточили різні люди, які цікавилися, чи молодята з ЦРУ, чи з Інтерполу, чи може з СБУ.

    - Це – державна таємниця, - заявив пан Сміт. – Зосередьтеся на тому, що ніхто, включаючи вбивцю, не постраждав.

    До них підійшли Атена Сміт та тітонька Квітка.

     - Ти як, синку? – Запитала мама. – Феофаніє, ти не постраждала?

     - Лише мої коліна, - сказала Фані, все ще чіпляючись за свого чоловіка, що миттю збагатився. – Але не хвилюйтеся, пані Сміт, у мене є знайомий лікар, який швидко їм допоможе.

     - Вона про мене, мамо, - пояснив Павло здивованій матусі.

     - Вибачте, я не зовсім обізнана на ваших місцевих звичаях, але я не зрозуміла той момент, коли Феофанія пропонувала вбивці вбити мого сина.

    - Вбивця з Канади, тож це – не місцеві звичаї, - сказав Павло. А тітонька Квітка додала:

     - Мила Фані так сильно перелякалася за Павла, що будь-яким чином намагалася забалакати вбивцю.

    - Тітонько Квітко, ну чесне слово! Ви завжди вибовкуєте мої таємниці, коли мали б вибовкувати таємниці Павла!

    - Її попустило? – Запитала тітонька Квітка, входячи до квартири Павла. Було схоже, що старенька припускає, що Фані може запустити в неї пательнею.

     Атена Сміт була шокована. Вона сама навчала дітей, що можна спокійно прожити в аскетизмі, але Павло, здається, перейшов усі межі.