Розділ 14. Тарган.

      - Боже мій! – зойкнула пані Купер і схопилася за серце. І дійсно було від чого знепритомніти.

      Сукня у Фані була вся у пилюці, пом’ята та мала жахливий вигляд. Дівчина також виглядала так, ніби непрофесійний гример перестарався із макіяжем для ролі працюючої Попелюшки.

      - Не хвилюйся тітонько Квітко, - взяв стареньку за руку Павло та ніжно всадив на диван у вітальні. – З нами все добре.

      - Ти ж не побився із Едуардом? – підозріло запитала пані Купер.

      - Ні. Всього лише із двома головорізами.

      Тітонька зойкнула. Фані подивилася на Павла і також зойкнула. Під очима хлопця були красномовні сінці, губа розбита, а руда борода була підозріло вкрита іржею.

     - Де в тебе перекис водню, чи хоча б йод? – запитала Фані.

     - Десь на кухні, - махнув рукою Павло у правильному напрямку. – Навіщо він тобі?

     Фані простягнула хлопцеві маленьке дзеркальце. Павло подивився на себе і ледь не вронив дзеркало.

     - Ну й вигляд у мене, - задумливо мовив хлопець. – Схоже, наче мене переїхала перевантажена вантажівка, чи лише експрес Київ-Львів.

     - Шрами прикрашають чоловіка, - мовила  пані Купер.

     - Та невже? Щось я не пригадую хоч одного з популярних акторів чи співаків, які мали б шрами. У наш час, шрами отримують охоронці.

     - Ну, то заведи собі охоронців, - запропонувала стара тітонька.

     Що відповів Павло, Фані не розчула, бо пішла на кухню і принесла звідти йод, серветку та чашку із чаєм для пані Купер. Йод та серветку дівчина віддала здивованому Павлу, а чашку - старенькій. Сама ж вона випила знеболююче – голова ще сильно боліла від хлороформу.

     - Дякую, дитино, - сказала пані Купер та хильнула. За мить вона посміхалася. Павло принюхався і запитав:

     - Це моє віскі?!

     - Пані Купер треба було поправити нерви, - ствердила Фані.

     - А мені не треба?! До речі, навіщо ти мені дала йод? Хіба ти сама на полікуєш мої, майже смертельні, рани?

      - Я - не медсестра, - відрізала дівчина.

       - Сучасні жінки дуже практичні і геть не романтичні, - пробурмотів Павло та спробував відірвати руду бороду. Це йому не вдалося. – Може, ти, хоча б з вдячності, допоможеш?

     Фані піджала губи, але схопила руду бороду і рвонула щосили. Павло впав до її ніг.

     - Якщо хочеш проломити мені голову, не соромся, продовжуй далі. У тебе це дуже добре виходить. Чи може, сокира для тебе буде зручнішою? Принести?

      Фані розреготалася, невідомо чому, бо саме у цю мить їй справді хотілося щосили стукнути Павла чимось важким та гострим по голові.

     - Заспокойтеся. Краще ковтніть чогось заспокійливого, чогось, бурштинового кольору, - примирливо сказала пані Купер.

      - Тітонько Квітко, хіба ти не повинна розповідати нам про шкоду алкоголю?

      - Ніколи не любила сухий закон. Павло сядь тут, - вона постукала по дивану біля себе. Павло сів. - Так, тепер Фані тягни щосили. А ти вчепися у диван.

       Руда борода нарешті відірвалася. При цьому, Фані за силою інерції ледь не врізалася у протилежну стіну.

      - Боляче, - обмацав своє знову поголене підборіддя Павло.

      - Зате зекономиш на кремі для гоління. Декілька днів він тобі не знадобиться, - сказала Феофанія. – То, ти так і не відповів, як ти мене знайшов.

      І Павло розповів, як він приклеїв ту дурну руду бороду та сів поруч у кафе. Коли Фані вийшла з зали і не повернулася за декілька хвилин, хлопець почав хвилюватися. Він пройшов за нею і став розпитувати офіціанта, чи той не бачив дівчину у синій сукні з білим поясом. Офіціант розповів про чорний вихід, і Павло пішов туди. На асфальті лежала біла сумочка Фані. Тож хлопець зрозумів, що сталося щось нехороше і вибіг з двору. Там він побачив, як підозрілий молодик у світлому спортивному одязі зачиняє задні двері, кажучи якомусь перехожому   “Та напилася ця лярва”. Павло швидко дістався свого авта, на щастя було багато заторів з тієї сторони ресторану, і хлопцеві вдалося прослідкувати підозрілого молодика. Коли підозріле авто зупинилося, Павло побачив, як головорізи тягли жінку у синій сукні із білим поясом.

    - Бр-р-р. Дякую, - нарешті подякувала Фані. – Що би було, якби ти мене не вистежив!

    - Про це ти б дізналася завтра по обіді, - відповів Павло, а Фані пересмикнуло від жаху.

    - А чому ти не викликав поліцію? – запитала пані Купер.

    - А що би я їм сказав? – здивувався Павло. – Ці головорізи певно б щось придумали. На кшталт того, що Фані їхня п’яна сестра, чи щось подібне.

      - От бачиш, - мовила старенька Квітка. – А ти сварився, що Фані не розповіла про вбивство аудитора поліції.

      Наступного ранку Фані прокинулася від дзвінка у двері. Дівчина здригнулася, але заспокоїлася, коли Павло подякував комусь за доставку. За мить хлопець увійшов до вітальні та залишив невеличкий пакунок на столі.