Білявка з моїх снів

Тиша твоєї душі

Щасливих слів закінчено учора

Останній подих – крик у тишу.

Ти була дівчина – тепер мегера.

Кого любив я? За яку красу?

 

Змінилася мов кадр на екрані!

Була голубка  а стала змія!

Розчарування чи криза в коханні?

А в голові одна тиша німа!

 

Спитатися хотів, та передумав!

Для чого згадувати старе!?

Уже усе майже перепробував,

Щоб повернути почуття святе.

 

На марно в тишині молився,

Й видумував що раз нові вірші.

Мені лиш у вісні блаженний снився.

Той спокій у середині душі.

 

А далі що? Знов пекло починало

Що ранку повертатися назад.

З небес на землю повертало.

Хотів змінити все. Але не час.

 

Здається вже сказав усе.

Хоча вертаючись раз у раз.

Знаходиш у словах щось нове - 

Болючий і гіркий сюрприз.

 

А що чекав від долі? Допомогу!?

Та перестань – ти не  її гравець!

Ти сам береш і сам свою дорогу

Обираєш ти – підкорювач сердець!

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше