Щасливих слів закінчено учора
Останній подих – крик у тишу.
Ти була дівчина – тепер мегера.
Кого любив я? За яку красу?
Змінилася мов кадр на екрані!
Була голубка а стала змія!
Розчарування чи криза в коханні?
А в голові одна тиша німа!
Спитатися хотів, та передумав!
Для чого згадувати старе!?
Уже усе майже перепробував,
Щоб повернути почуття святе.
На марно в тишині молився,
Й видумував що раз нові вірші.
Мені лиш у вісні блаженний снився.
Той спокій у середині душі.
А далі що? Знов пекло починало
Що ранку повертатися назад.
З небес на землю повертало.
Хотів змінити все. Але не час.
Здається вже сказав усе.
Хоча вертаючись раз у раз.
Знаходиш у словах щось нове -
Болючий і гіркий сюрприз.
А що чекав від долі? Допомогу!?
Та перестань – ти не її гравець!
Ти сам береш і сам свою дорогу
Обираєш ти – підкорювач сердець!