Білявка з моїх снів

Втрачена любов

Ти не міг стати іншим тоді –

Коли так цього було потрібно нам?

Але лише доводив щось собі!

Стати хотів подібний богам!

 

І кому того треба тепер скажи?

Що залишилось від колишньої пристрасті?

А любов в котру вірили ми - 

Загубилася в лабіринтах дійсності!

 

Не повернемо уже назад

І не змінимо у пройденому більше нічого!

Любов у житі один раз

Нам дається, щоб пізнати один одного.

 

Ти не стрінеш більше як я

І я теж не знайду такого як ти одіозного!

Хоч шепочу чиєсь чуже ім’я

Але згадувати буду тебе одного.

 

І для чого це було нам, скажи?

Ми ж кохались і вірили тоді так в чудо!

А тепер лиш холодні вогні.

Дивимось як вовки одне на одного!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше