Ти не міг стати іншим тоді –
Коли так цього було потрібно нам
Але лише доводив щось собі
Стати хотів подібний богам
І кому того треба тепер скажи
Що залишилось від колишньої пристрасті
А любов в котру вірили ми
Загубилася в лабіринтах дійсності
Не повернемо уже назад
І не змінимо у пройденому більше нічого
Любов у житі один раз
Нам дається щоб пізнати один одного
Ти не стрінеш більше як я
І я теж не знайду такого як ти одіозного
Хоч шепочу чиєсь чуже ім’я
Але згадувати буду тебе одного
І для чого це було нам скажи
Ми ж кохались і вірили тоді так в чудо
А тепер лиш холодні вогні
Дивимось як вовки друг на друга