Білявка з моїх снів

Втрачена любов

Ти не міг стати іншим тоді –

Коли так цього було потрібно нам

Але лише доводив щось собі

Стати хотів подібний богам

 

І кому того треба тепер скажи

Що залишилось від колишньої пристрасті

А любов в котру вірили ми

Загубилася в лабіринтах дійсності

 

Не повернемо уже назад

І не змінимо у пройденому більше нічого

Любов у житі один раз

Нам дається щоб пізнати один одного

 

Ти не стрінеш більше як я

І я теж не знайду такого як ти одіозного

Хоч шепочу чиєсь чуже ім’я

Але згадувати буду тебе одного

 

І для чого це було нам скажи

Ми ж кохались і вірили тоді так в чудо

А тепер лиш холодні вогні

Дивимось як вовки друг на друга




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше