Білявка з моїх снів
Я згадую твоє мовчання
Я згадую твоє мовчання, в котрому топився
Невже не має цьому всьому оправдання
Чому тоді на тебе як на ікону святої дивився
Чому забув усе навколо, що було до і після
І всі питання ніби стали і не актуальними
І тільки ти – скажи у що в той вечір закохався
Я згадую твоє мовчання, твої слова й прощання
Але чому скажи мені це тільки все як зрання
Минулий сон, що ніби й був минуло безслідно
Я згадую кожний твій дотик, холодних твоїх рук
Невже для мене це стало як наркотик, а може…
А може ні, тільки душі хворої незрозумілий крик
Скажи, чому я пам’ятаю тебе ще і досі так невинно
Шукаючи між сотнями чужих мені у натовпі обличь
І образ твій проходить у віршах так десь незримо
Але з тобою не зустрінемося більше віч на віч
Скажи куди зникаєш з моїх снів під ранок знову
Чому шепочу в церкві я тільки твоє одне ім’я
Чому я згадую кожну хвилину і кожну розмову
Й залишусь вірним тобі до самого свого кінця
Але з тобою не зустрінемося більше віч на віч
Скажи куди зникаєш з моїх снів під ранок знову
Чому шепочу в церкві я тільки твоє одне ім’я
Чому я згадую кожну хвилину і кожну розмову
Й залишусь вірним тобі до самого свого кінця
Відредаговано: 22.11.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
