Білявка з моїх снів

Прошу, залиш мене на одинці

Прошу, залиш мене на одинці подумати над своїм життя

Б о ж і помираючи я пам’ятатиму все одно про тебе

Ця мить істини, котра наповнюється тільки питаннями

Та все ж я прошу тебе – не плач, плакати не треба

Пам'ять, що породжує ідеали і миті блаженства – обман

Життя як море розбурхане повне небезпеки та болю

Я не хочу ніяк залишати цей світ але напевно це буде так

І дивлячись не захід сонця я жалію про те, що не встиг

Самотність, що так забирає останні сили вкриваючи попелом спогадів

Що за диво - о, де ж моя молодість щоб кохання вдихнути ще хоча б раз

Тут у тиші я знов чую гармонію і наповнюється спогадами моя голова

Так нехай же і в ці останні миті життя я залишу вірним своїм ідеалам

Подобається

#3779 в Різне
#989 в Поезія

Відредаговано: 22.11.2020