Білий халатик і тиша довкола
Зараз в неї пари, звісно чудово
Характер що правда – о небеса
Тай сама не ангел подруга
Знаю, чортеня ця юна блондина
Та вже ж кращим другом є вона
І не раджу тобі з неї жартувати
Бо можеш на столі моргу полежати
А ось і вона йде, в роздумах вся
Коли бачу це чудо то болить душа
А в дома знову футболка і шорти
Просто хлопчисько, ой вибач мені
Іноді буває що забуде ніби назавжди
А потім згадавши так наче все окей
Будемо спілкуватися як і завше
Ось такий, вона, ангел холодний мій
А ранком знову вона подзвонить
І в шостій ранку мене підніме
А тоді образиться і десть пропаде
І ніщо її вже не зупинить
Хоч шукай не шукай не відповість
А пройде повз і не скаже привіт
Пристрасна, красива наче сирена
Моя подружка з іменем Зоряна