Білий халатик і тиша довкола.
Зараз в неї пари. Це, звісно, чудово.
Характер що правда – о, небеса!
Тай сама не ангел, моя подруга!
Знаю, чортеня ця юна блондина.
Та вже ж кращим другом є вона.
І не раджу тобі з неї жартувати,
Бо можеш на столі моргу полежати.
А ось і вона йде, в роздумах вся.
Коли бачу це "чудо" то болить душа.
А в дома знову футболка і шорти.
Просто хлопчисько. Ой вибач мені!
Іноді буває, що забуде так, наче, назавжди.
А потім згадує і тебе. І знову ніби окей.
Будемо спілкуватися як і завше.
Ось такий, вона, ангел холодний мій.
А ранком знову вона подзвонить
І в шостій ранку мене підніме.
А тоді образиться і десть пропаде
І ніщо її вже не зупинить.
Хоч шукай - не шукай вона не відповість.
А пройде повз і не скаже навіть "привіт"!
Пристрасна, красива, наче сирена
Моя подружка з іменем Зоряна