У самотності був і куражив ночами я,
Залишаючи світло дня десь позаду
Й забуваючи іноді де, хто я і чого живу.
Та якось серед дня я зустрів був тебе
І назавжди змінився мій стан.
Залишив все старе і надія живе
У середині ніби скипів вулкан.
І не знаю чому та ти снишся мені
Не знайома зовсім вся така.
Й забуваю тоді де і хто я й чого живу -
Ти пройшла була повз наче після грози
Залишивши в душі почуттів океан.
Я шукаю тебе і молюсь ще раз прийди
І напишемо разом новий роман.