Білявка з моїх снів

Білявка

У самотності був і куражив ночами я,

Залишаючи світло дня десь позаду

Й забуваючи іноді де, хто я і чого живу.

Та якось серед дня я зустрів був тебе

І назавжди змінився мій стан.

Залишив все старе і надія живе

У середині ніби скипів вулкан.

 

І не знаю чому та ти снишся мені

Не знайома зовсім вся така.

Й забуваю тоді де і хто я й чого живу -  

Ти пройшла була повз наче після грози

Залишивши в душі почуттів океан.

Я шукаю тебе і молюсь ще раз прийди

І напишемо разом новий  роман.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше