Білявка з моїх снів

Прощай

Прощай – ти більше не повернешся в моє життя

І всі слова були лише немов порожній звук

Залишаючи розбитими серця в полоні власних

Поривів пристрасті й холодних мурів мук

 

 Вчорашні мрії стали примарою із холоду

Ти більше не в моєму світі - серце кригою

Покривається ледь стримуючи біль душі

Востаннє прошу пригадай миті разом усі

Час, бездушно летить залишаючи спогади

Розстрілюючи душу немов стрілами

 

Твоє обличчя я ще десь побачу на фото,

У чужому мені ореолі рідні колись риси

Це напевно була лише твоя гра просто

І ми більш не змогли проти течії плисти

 

 

В осіннім листопаді вбачаю твій образ

А крізь сон – знову відчуваю дотики рук

Ця ніч повторюючись єднає нас ще раз

Стаючи піком кохання і вершиною мук




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше